Історичні факти
| Історична довідка. Баштанський район |
|
 |
Історичний шлях міста Баштанки (до 1928 року Полтавки) починається з 1806 року, коли на казенних землях, де вона тепер розташована, царський уряд оселив переселенців з Полтавської та Чернігівської губерній.
Наприкінці 20-х років ХІХ ст. Полтавка стала військовим поселенням. У 1830 році вона входила до складу 1-го Бузького уланського полку. В селі на той час налічувалося 214 дворів і 1216 жителів.
Наприкінці ХІХ ст. в селі, що за адміністративним поділом як центр волості входило до Херсонського повіту Херсонської губернії, розміщувалось волосне управління, земська поштова станція, мешкало понад 7 тис. чоловік. Щотижня відбувався базар, тричі на рік – ярмарок. У 1887 році в селі діяло 44 дрібні, переважно борошномельні, підприємства і торгувало 27 крамниць. За даними на 1905 рік тут налічувалося 9 ковалів, 5 шевців, 12 теслярів і 3 ткачів.
Першу школу в Полтавці було відкрито 1860 року. Наступного року розпочала роботу церковнопарафіяльна школа, яку відвідувало 20 дітей. З 1866 року в селі відкрилася перша земська школа, через 2 роки – друга, а в 1897 році – третя. У 1912 році земство побудувало в Полтавці першу дільничу лікарню на 10 ліжок. Силами місцевої інтелігенції в Полтавці в 1899 році було створено селянський театр. Організатором його був начальник поштового відділення К.І. Балафатов.
Звістки про перемогу Жовтневого повстання в Петрограді принесли в село в 1917 року солдати-фронтовики. В груднi 1917 року в Полтавцiбуло створено волоснийреволюцiйнийкомiтет, а в сiчнiнаступного року обрановолосну Раду селянськихдепутатiв.В березнi 1918 року в Полтавку вступив нiмецькийкаральнийзагiн. У березнi 1919року регулярнiчастиниЧервоної Армiїразом з мiсцевими партизанами визволили Полтавку. Та 24 серпня 1919 року селище захопилиденiкiнцi. Встановлений ними режим терору, грабiжництво, вiдновленняпомiщицькогоземлеволодiннявикликалообуреннясеред селян. Почаласьпiдготовка до збройногоповстання. В нiч на 6 вересня дзвони двохцерков вдарили на сполох. Цебув сигнал до повстання. Вiдновивширадянськувладу в Полтавцi, повстанком 16 вересня 1919 року проголосив Баштанськуреспублiку (за назвою балки, в якiйрозкинулось село). За наказом денiкiнського генерала Шилiнга для придушенняповстання до села кiлькаразiвпосилаликаральнi загони, якi не змогли захопити Полтавку. Повсталiселянимужньозахищали свою республiку. Та силибулинерiвними. 19 листопада 1919 року бiлогвардiйцiувiрвалисьу село. Почаласязвiрячарозправа над повстанцями. За Баштанськуреспублiкувiддали своєжиття молодий партизан М.Рец, П.Ф.Вилкул, К.Ф.Балдук, П.I.Гапiшко, Т.I.Смола, Ф.Я Змiєвський, А.К.Костирко, В.Прядко, П.Руденко, І. Тур, Василь i КононГапони, жiнкиФ.М.Яценко, М.П.Семилiт та iн. Невмирущою сторінкою в історію героїчної боротьби українського народу проти денікінців увійшла Баштанська республіка. На матеріалах повстання письменник Юрій Яновський написав п’єсу “Дума про Британку”.
Після закінчення громадянської війни в селі почалася відбудова. В 1922 році в Полтавці організуються невеликі сільськогосподарські артілі – “Нове життя”, “Воля”, “Червоний орач” та ін, розширилася лікарня, відкрилася амбулаторія, аптека. Налагоджувалась робота шкіл – уже в 1920 році працювало 4 трудові школи. Важливою подією в культурному житті Полтавки стало відкриття в 1921 році народного клубу ім. Т.Г.Шевченка. 7 лютого 1928 року с. Полтавку перейменовано на Баштанку. З 1926 по 1928 роки в селі було створено два машинно-тракторних товариства “Прогрес” та “Шлях до соціалізму”. 1929 – 1930рр. в Баштанці створено колгоспи ім. Комінтерну, ім. Правди, “Червона Баштанка”, “Політвідділ” та ін. Навесні 1929 року в селі організовано тракторну колону. На її базі восени 1929 року була створена одна з перших на Миколаївщині Машинно-тракторна станція (МТС).В 1936 році дала струм електростанція.
У травні 1930 року в Баштанці було відкрито кінотеатр. В 1935 році гостинно відчинив двері районний Будинок культури ім. Шевченка, де працювала районна бібліотека з читальним залом.
У роки Великої Вітчизняної війни понад 1300 чоловік з села воювали проти ненависного фашизму. 12 серпня 1941 року гітлерівці окупували Баштанку. Фашисти закатували комуністів Н. І. Реця, В. М. Гондилова, Х. А. Костюка й інших – всього 37 чоловік, понад 470 юнаків та дівчат вони вигнали на каторжні роботи до Німеччини. З серпня 1942 року в селі почала діяти підпільна партійна організація, керівником якої став І. Я. Калініченко. Підпільники проводили активну антифашистську роботу серед населення, розповсюджували листівки. За допомогою вчительки Августини Півень було визволено з полону 25 радянських воїнів. Потрапивши до рук ворогів, 19 квітня 1943 року А. П. Півень загинула. Бої за визволення села вели з’єднання кінно-механізованої групи генерал-лейтенанта І. О. Плієва. 9 березня 1944 року частини Червоної Армії визволили Баштанку від окупантів .
Пiсля закінчення окупацiї село почало вiдбудову.
З 1963 року Баштанка стала селищем міського типу. Працюютьпошта, телеграф, готель, двоповерховийунiвермаг та iншi магазини. Комунальнийжитловий фонд за 1962-1969 роки зрiс у 4 рази. Прокладеноводопровiд. В центрiвиросли десятки двоповерховихбагатоквартирнихбудинкiв, заасфальтовановулицi, тротуари. Реконструйованостадiон “Колос”. В 1960 роцiзбудованокінотеатр“Комсомолець”. В 1965 роцiвiдкритомузичну школу, в 1969 роцiзбудовано нове двоповерховепримiщеннярайонної бiблiотеки. В 1973 роцi став до ладу Баштанськийсирзавод, продукцiюякогонезабаром взнали далеко за межами району та областi.
80-тiроки вiдмiченiзначним розширенням будiвництва як житлового фонду, так iоб’єктiв соцiально-екномiчного призначення.
Виріс багатоповерховий мiкрорайон “Сiльгосптехнiка”, збудовано цiлий масив житлових будинкiв районного садiвничого об’єднання “Зоря Інгулу”, зданов експлуатацiю нове примiщення середньої школи №2, центральної аптеки, 4-х дитсадків, нову міську бібліотеку №2 та дитяче містечко «Казка»
11 березня 1987 року селище Баштанка стало містом.