СТАТИСТИКА ВІДВІДУВАНЬ

23715553
Сьогодні
Вчора
На цьому тижні
Цього місяця
Попереднього
Загалом
10665
19933
66231
114252
211578
23715553

Ваша ІР адреса: 172.20.0.3
2024-12-21 15:54

Календар

Грудень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5

Миколаївщина

Миколаївський зоопарк – заповідний куточок міста Друк E-mail

У 2001 році Миколаївський державний зоопарк відзначив своє 100-річчя. Заснований у 1901 році тодішнім Миколаївським міським головою Н.П.Леонтовичем, Акваріум до революції був його приватною колекцією і розташовувався у будинку міського голови, у центрі Миколаєва. Утім, вже тоді Акваріум Н.П.Леонтовича був широко відомий у Росії і Європі. Колекція нараховувала близько 50 видів риб і земноводних, всього понад тисячу екземплярів. Риби були розміщені в 75 акваріумах, обсяг деяких з цих акваріумів сягав 3000 л3. Подібних колекцій у Європі було лише сім.

Після революції колекцію Н.П.Леонтовича націоналізували, а його самого призначили першим директором Госакваріума. У 1925 році при Акваріумі був відкритий зоологічний відділ, і він став називатися Акваріум-Зоосад. З Асканії-Нова сюди привезли бізонів, яків, верблюдів, страусів, оленів, муфлонів. Спеціально для зоосаду були придбані ведмеді, вовки, лисиці, мавпи та інші тварини. У 1976 році розпочалося будівництво зоопарку на новій території, і з 1978 року Миколаївський зоопарк займає простору площу в 23 га. Тоді ж було закладено основу парку. Щорічно співробітники зоопарку висаджують дерева, чагарники, квітники. Тут понад 400 видів дерев і чагарників.

Рік за роком фахівці зоопарку займаються комплектуванням колекції. Сьогодні вона нараховує 370 видів тварин, більше 2700 екземплярів, зібраних майже з усіх континентів земної кулі. Тут є і 80 видів, занесених у Міжнародну Червону книгу. Це – найбільша колекція в Україні. Понад 50 видів тварин, представлених тут, не має жодний зоопарк України. Першим серед зоопарків України Миколаївський зоопарк у 1993 році був прийнятий у Європейську Асоціацію Зоопарків і акваріумів (ЕАZА). Він бере участь у 18 Європейських програмах розведення рідких видів (ЕЕР). Миколаївський зоопарк входить у Євро-Азіатську Регіональну Асоціацію Зоопарків і Акваріумів, у міжнародну Систему Обліку Тварин. Фахівці зоопарку ведуть науково-виробничу роботу з вивчення біології тварин у неволі. Завдяки цій роботі в зоопарку систематично розмножується 120 видів.

У зоопарку існує п'ять відділів: акватерраріум, відділи орнітології, приматів, хижих тварин, копитних тварин.

Зоопарк – улюблене місце відпочинку багатьох миколаївців, полюбляють відвідувати його і гості міста. За 100 років в ньому побувало більше десяти мільйонів відвідувачів. Уже п'ять поколінь співробітників віддають свої сили і знання улюбленій справі. Понад 2000 молодих миколаївців навчилися тут любити і пізнавати світ тварин у кружку юннатів.

Опубліковано: Понеділок, 17 вересня 2012, 11:57
Рацинська дача Друк E-mail

Для степової Миколаївщини ліс – велика рідкість і велике благо. По-перше, ценадійний заслін вітрам-суховіям, а відтак, неоціненна допомога хліборобам. По-друге, ліс серед степового роздолля, серед літньої спекиострівець особливого мікроклімату, що приваблює і птахів, і звірів, і людей. Нарешті, лісовий оазис серед безкрайніх полівкраса неповторна!

Лісовий заказник державного значення “Рацинська дача”, який розкинувся на 1782 га території Вознесенського району, один з таких оазисів. Раптово він виникає перед очима: високо у небо злетіли крони дубів, повіяло прохолодою. Це штучне насадження з'явилося в середині XIX століття завдяки працьовитості місцевих селян. Правда, старих дерев тут збереглося мало: дуже постраждав ліс у роки Великої Вітчизняної війни, коли кращі дуби окупанти зрізали для будівництва оборонних рубежів.

Тут чимало привабливих куточків: кленовий і березовий гаї, галявина глоду. Водиться тут чимало живності: козулі та дикі кабани, фазани та куріпки, лисиці та куниці. Не дуже давно в “Рацинській дачі” з'явилися новосели – лань європейська, сімейство бізонів, цесарки. Оселилися тут ці екзотичні тварини стараннями хазяїв лісу – працівників найбільшого в області Вознесенського держлісгоспу.

Опубліковано: Понеділок, 17 вересня 2012, 11:56
Василева Пасіка Друк E-mail

Недалеко від Трикрат по обох схилах безіменної балки простягнулося на п'ять кілометрів ще одне урочище. Темним півколом цей масив охоплює село, немовби захищаючи від суховіїв. ЦеВасилева Пасіка.

252 га лісових угідь, закладених наприкінці XIX століття на берегах річки Арбузинки, знаходяться під охороною Вознесенського держлісгоспу. Тут ростуть дуби, осики. У центрі масиву звертають на себе увагу кілька суховерхих осик, суцільно обліплених пташиними гніздами. Це – єдина в наших степах колонія сірих чапель. Тут більше півсотні гнізд. Для наших місць колонія чимала.

Чому чаплі облюбували цей куточок, неважко здогадатися. Поруч ставок, та й по балці вода тече, місцевість болотяна, а відтак, гарна кормова база.  Навколо розкинулися поля, і восени легко піймати полівку тощо.

Опубліковано: Понеділок, 17 вересня 2012, 11:56
Заповідне урочище „Лабіринт” Друк E-mail

Заповідне урочище “Лабіринт”, що знаходиться біля села Трикрати Вознесенського району, пов'язано з ім'ям Віктора Петровича Скаржинського. Місцевий поміщик, людина досить прогресивних для того часу поглядів, він прославився під час Вітчизняної війни 1812 року. Коли наполеонівські війська вторглись у Росію, Скаржинський на свої кошти сформував у Трикратах кінний загін ополченців з 200 чоловік і повів їх на війну із загарбниками. Волонтери Скаржинського відзначилися в походах 1812-1814 років.

Саме Скаржинський був піонером степового і полезахисного лісорозведення в наших краях. А почав він з того, що в 1819 році біля свого маєтку на обох берегах річечки Арбузинки розпланував Лабіринт. Ліс закладався десятки років із наполегливістю й упертістю. З усіх усюд, навіть із заморських країв, надходили до степового села саджанці.

Через Арбузинку Скаржинський поклав кладку з тесаного граніту, штучними дамбами перегородив плин, створив химерні ставки, водоспади. Тут нараховувалося 40 гребель. Вода зрошувала луги, на березі Арбузинки з'явилися багатий фруктовий сад, виноградник, плантація шовковиці. Уражав своєю розмаїтістю дендрарій - тут росло понад 200 порід дерев. А на 400 га був посаджений ліс, переважно дубовий. Він укоренився, прийшов через десятиліття до нас живим пам'ятником праці тисяч селян.

У Лабіринт попадаєш прямо із сільської вулиці. Найбільша цінність урочища, його основа і серцевина – дуби. Старі, високі й могутні, їх 348, трикратських дубів, яким не менше 150 років. Кожний під номером, кожний узятий на облік і охороняється законом як пам'ятник природи.

Лабіринт рішенням обласної ради затверджений пам'ятником садово-паркового мистецтва місцевого значення. Під охорону узяті усі до єдиного старі дуби і 247 га лісового масиву.

Опубліковано: Понеділок, 17 вересня 2012, 11:55
Степок. Володимирівська дача Друк E-mail

Поруч із Володимирівським лісом збереглося 11 га справді цілинного степунедоторканого, первісного. Ніколи ця земля не знала плуга, не бачила коси. Буйне різнотрав'я: пирій і ковила, мишачий горошок, лобода, деревій, польовий в'юнок, щавель, молочай... Легше назвати, яких трав тут нема, аніж перелічити ті, що ростуть. Але більше за все – злакових реліктів. Ця ділянкапам'ятник природи державного значення.

Лісовий масив площею 1283 га неподалік від села Володимирівка Казанківського району був закладений більше ста років тому. Тут ростуть дуби, сосни, є ділянки гледичії, акації, смородини. Володимирівська дача – ареал поширення лікарських рослин. Тут збирають бузину, глід, шипшину, листя кропиви, звіробій, спориш та інші корисні плоди і трави. Справжня зелена аптека! В урочищі водяться козулі, зайці, дикі кабани, навіть лосі.

Опубліковано: Понеділок, 17 вересня 2012, 11:55