СТАТИСТИКА ВІДВІДУВАНЬ

23715748
Сьогодні
Вчора
На цьому тижні
Цього місяця
Попереднього
Загалом
10860
19933
66426
114447
211578
23715748

Ваша ІР адреса: 172.20.0.3
2024-12-21 16:25

Календар

Грудень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5

Миколаївщина

Інформація про розвиток туристично-рекреаційної сфери області у ІІІ кварталі 2014 року Друк E-mail

У туристично-рекреаційній сфері області продовжено роботу над формуванням міжнародного позитивного іміджу «Миколаївщинатериторія приваблива для туризму і відпочинку».

Рекреаційно-туристичний потенціал Чорноморського узбережжя Миколаївської області складається з морських піщаних пляжів довжиною близько 140 км, джерел мінеральної води із затвердженими запасами до 1 тис. куб. м, запасів лікувальних грязей, особливо Тилігульського та Бейкушського лиманів з геологічними запасами понад 2 млн. куб. м., що створює умови для оголошення даних рекреаційно-туристичних зон кліматичними та бальнеологічними курортами місцевого та державного значення.

З метою підготовки зон відпочинку області до літнього оздоровчо-туристичного сезону щороку затверджується розпорядження голови облдержадміністрації «Про заходи щодо підготовки до літнього оздоровчо-туристичного сезону в Миколаївській області», відповідно до якого вживаються організаційні заходи щодо підготовки туристичної інфраструктури зон відпочинку області до літнього оздоровчо-туристичного сезону, забезпечення безпеки туристів і відпочиваючих, здіснення контрою за якістю послуг, що надаються для населення.

У Миколаївській області за станом на 02.10.2014 діє 10 ліцензованих туроператорів.

За даними головного управління статистики у Миколаївській області на території області діють 316 колективних засобів розміщення на 32649 місць, з них: готелів та аналогічних засобів розміщення – 93 (3046 місць); спеціалізованих засобів розміщення – 223 (29603 місць) (а саме: санаторіїв – 15 (4356), пансіонатів – 15 (3247), баз відпочинку – 193 (22000), 35 дитячих оздоровчих таборів на 8991 місць, які головним чином, зосереджені в рекреаційно-оздоровчих зонах Березанського та Очаківського районів, а також місті Очаків.

Щороку санаторно-курортні (оздоровчі) заклади області відвідують близько 200тис. відпочиваючих.

В області проведено паспортизацію та інвентаризацію туристичних ресурсів. За станом на 02.07.2014проведено паспортизацію 147 туристичного об’єкта, з них: музеїв – 20, об’єктів природно-заповідного фонду – 51, пам’яток архітектури – 30, пам’ятників історії та пам’яток монументального мистецтва – 14, санаторно-курортних закладів – 14, готелів – 12, культурно-розважальних закладів – 3, об’єктів сільського туризму – 2, закладів харчування – 1.

На території області знаходяться 141території та об'єкти природно-заповідного та природоохоронного фонду загальною площею 75тис. га, найбільшими з яких є:

•  частина Біосферного заповідника «Чорноморський»;

• Природний заповідник «Єланецький степ»;

• Національні природні парки «Бузький Гард», «Білобережжя Святослава»;

• Регіональні ландшафтні парки «Приінгульський», «Тилігульський», «Гранітно-степове Побужжя» та «Кінбурнська коса».

З метою розвитку туристично-рекреаційної інфраструктури на об’єктах природо-заповідного та природоохоронного фонду області створюються умови для розбудови екскурсійної діяльності, прокладаються еколого-туристичні стежки та облаштовуються оглядові зупинки. Для цього структуруються, систематизуються та вносяться на туристичний ринок туристичні маршрути, розроблені фахівцями туристичного супроводу, серед яких: «Екологічний Південний Буг», «Зелене розмаїття Гранітно-степового Побужжя», «Екзотика Приінгулля», «Найцікавіші об’єкти регіонального ландшафтного парку «Приінгульський» та ін.

Інформацію про кращі туристичні маршрути, такі як: «Екологічний Південний Буг», «Зелене розмаїття Гранітно-степового Побужжя», «Екзотика Приінгулля», «Найцікавіші об'єкти регіонального ландшафтного парку «Приінгульський» та інші розміщено на веб-сайтах облдержадміністрації та департаменту економічного розвитку, торгівлі та туризму облдержадміністрації.

Розгалужена мережа об’єктів природно-заповідного та природоохоронного фондів області створює умови для розвитку екологічного, зеленого і сільського туризму в населених пунктах, які знаходяться поблизу національних та регіональних парків.

За станом на 02.10.2014року в області нараховується 74 об’єкти сільського (зеленого) туризму, найбільші з яких знаходяться в Арбузинскому, Веселинівському та Новоодеському районах, а саме:

  • Страусина ферма «Саванна» (с. Ставки, Веселинівського району);
  • Страусина ферма «Кременівський страус» (с. Кременівка, Веселинівського району);
  • PRIVAT комплекс рибалки і відпочинку «Золота Підкова» (с. Кандибине, Новоодеський район);
  • Розважальний центр «Козацька застава» (смт Костянтинівка, Арбузинський район).

З метою залучення в область відпочиваючих та туристів облдержадміністрація здійснює заходи щодо популяризації зон відпочинку Чорноморського узбережжя Миколаївської області на міжрегіональному та міжнародному рівнях, зокрема протягом січня-червня 2014 року організовано участь представників туристичного бізнесу області в таких виставково-ярмаркових, фестивальних заходах та форумах, як:

- 26-28 березня 2014 року – 20-ій Ювілейній Міжнародній туристичній виставці UITT «Україна – Подорожі та туризм» (м. Київ);

- 09-12 квітня 2014 року – 17-ому Міжнародному весняному ярмарку туристичних послуг «Відпочинок-2014» (м. Мінськ, Республіка Білорусь). Під час проведення 17 Міжнародному весняному ярмарку туристичних послуг «Відпочинок-2014» за підтримки Посольства України в Республіці Білорусь було проведено прес-конференцію для провідних засобів масової інформації Республіки Білорусь, на якій продемонстровано відео-сюжети про підготовку зон відпочинку області до літнього оздоровчо-туристичного сезону.

- 06-08 червня 2014 року в Миколаївській та Херсонській областях було проведено фестиваль туристичної журналістики. Під час фестивалю журналістам було продемонстровано кращі заклади оздоровлення та відпочинку Коблівської сільської ради. За результатами фестивалю рекламно-інформаційні сюжети були продемонстровані на всеукраїнських телеканалах «ІСТV» та «Новий», випущено більше 10 схвальних відгуків у таких інформаційних виданнях, як: «Українська туристична газета», журнал «Мандри», газета «Вісті», туристичний портал «Turmir» тощо.

З метою популяризації туристично-краєзнавчих можливостей області та роз’яснення основних напрямів розвитку сфери туризму в Миколаївській області, в науково-педагогічній бібліотеці спільно з науково-методичним центром управління освіти Миколаївської міської ради, 24 березня 2014 року був проведений науково-практичний семінар «Вивчення історії рідного краю – джерело до усвідомленого краєзнавства» (м.Миколаїв).

2-3 квітня 2014 року відбувся Миколаївський обласний екологічний форум – Всеукраїнська акція «Зробимо Україну чистою!» на базі Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова. Метою даного форуму є виховання відповідального ставлення громадян до довкілля шляхом безпосереднього долучення місцевих громад до прибирання своїх міст та селищ. Головними напрямами акції є еко-виховання, благоустрій та правильне поводження з відходами. Проведення даного заходу виховує дбайливе ставлення громадян до довкілля та розвиток волонтерського руху в Україні.

З метою підготовки зон відпочинку області до літнього оздоровчо-туристичного сезону щороку затверджується розпорядження голови облдержадміністрації «Про заходи щодо підготовки до літнього оздоровчо-туристичного сезону в Миколаївській області», відповідно до якого вживаються організаційні заходи щодо підготовки туристичної інфраструктури зон відпочинку області до літнього оздоровчо-туристичного сезону, забезпечення безпеки туристів і відпочиваючих, здіснення контрою за якістю послуг, що надаються для населення.

26 вересня 2014 року до Всесвітнього дня туризму та Дня туризму в Україні в приміщенні облдержадміністрації пройшла конференція на тему: «Проблеми, перспективи та основні завдання розвитку туристичної сфери Миколаївської області на 2015 рік».

Участь у заході взяли заступник голови облдержадміністрації О.А. Янішевська та голова обласної ради Т.Д. Кремінь, які привітали присутніх з Днем туризму та відзначили кращих представників туристичної сфери області почесними грамотами та подяками.

Під час конференції були розглянуті питання розвитку туризму в області, рекреаційно-туристичних територій Березанського, Очаківського районів та міста Миколаєва. Презентовано рекреаційно-туристичний потенціал національних природних парків «Бузький Гард» та «Білобережжя Святослава», регіонального ландшафтного парку «Тилігульський».

26-28 вересня 2014 року відбувся туристичний фестиваль «Відпочивай активно!». В рамках фестивалю відбулись: чемпіонат України серед дорослих зі спортивного туризму (гірський), відкриті обласні змагання з техніки гірського туризму (м. Южноукраїнськ), туристичні розваги (с. Кременівка, Веселинівський район), туристично-екологічний семінар «Наш спільний дім – Миколаївщина» (с. Петрово-Солониха, Миколаївський район), освітньо-оздоровчий захід «Міський День туризму»(м. Миколаїв) та інші заходи. Загалом фестиваль зібрав близько 500 чол. учасників та глядачів.

За підтримки керівництва Южноукраїнської атомної електростанції 27 вересня 2014 року для учасників фестивалю було організовано екскурсії до Южноукраїнської АЕС, Ташликської ГЕС та інформаційно-культурного центру «Імпульс».

26-27 вересня 2014 року до Миколаївської області завітали представники асоціації журналістів «Туристичний прес-клуб України», які відвідали найбільші туристично-рекреаційні об’єкти області та брали участь у заходах з відзначення Дня туризму в області.

Опубліковано: Середа, 12 листопада 2014, 00:00
Ландшафтный парк «Кинбурнская коса» Друк E-mail

Первый, более привычный, – через Очаков. Шестьдесят километров по асфальтированной дороге от Николаева – и вы в Очакове. Греческий Алектор (VI век до н. э., в переводе с эллинского - Петух), литовский Дашев, крымский Кара-Кермен, турецкий Ачи-Кале... Многочисленные здравницы, турбазы, частный сектор. Пляжи. Целебный воздух: здесь удивительно сочетаются испарения пресноводного лимана, массива Черного моря и ароматы бескрайних степей, начинающихся сразу к северу от города.

После автомобиля или автобуса – пересадка на катер. Отправление – ровно в четырнадцать. Впрочем, если вы приехали слишком рано или опоздали – не беда: от нескольких точек побережья отходят частные баркасы. Кроме того, несколько часов можно отвести на посещение очаковских музеев: военно-исторического имени Александра Суворова, маринистической живописи имени Руфина Судковского и музея Петра Петровича Шмидта, которого судили здесь, в Очакове, и расстреляли поблизости, на острове Березань.

Итак, идем лиманом. Кстати, это слово часто пишут с большой буквы, вот так: Лиман. По-моему, это заслуженно. Широкий – берегов не видно! – да еще и с могучими волнами, да еще и рыбный – осетров находят! – да еще и чистый – можно дельфина встретить.

Посреди лимана – остров Майский. При турках его не было, поэтому пушки из Очакова и крепости Кинбурн, стоявшей на противоположном берегу лимана, на косе, не всегда простреливали акваторию, и это было, разумеется, на руку нашим запорожцам. Созданный человеческими руками во времена Российской империи остров Майский достойно нес свою ратную службу и в первой мировой и во второй. Сейчас здесь воинская часть десантников.

Через какие-то полтора часа катер швартуется в ковше села Покровского, которое все вокруг называют только Покровскими хуторами. Здравствуй, Кинбурн! Здравствуй, Борисфенида! (Борисфенида – так, по мнению местного знатока истории, директора регионального ландшафтного парка «Кинбурнская коса» называлась при Ольвии коса). Туристам, отдыхающим можно бросать якорь здесь, на Покровских, хуторах, а можно идти или ехать по косе дальше – в Покровку. Если ехать, то возле катера всегда, в любое время года, в любую погоду стоит «вахтовка» – автобус «Урал».

Но есть еще и другой маршрут исключительно суходольный. Возле Херсона вы по автомобильному мосту пересекаете Днепр, затем через Цюрупинск (Олешки – еще времен Святослава и Владимира!), Голую Пристань по асфальтированной дороге до Геройского. Вообще это староказацкое село, знаменитое своими соляными промыслами, веками называлось Прогноями, в Новой Сечи была Прогнойская паланка. А в 1963 году село переименовали, повод – из наиболее весомых: на фронтах Великой Отечественной четверо уроженцев Прогноев стали Героями Советского Союза.

Здесь, за Геройским, – граница Херсонщины и Николаевщины, здесь же и начинается собственно Кинбурн. На расстоянии от 10 до 20 километров – три населенных пункта косы: Василевка, Покровка и Покровские хутора.

 

Маршруты: С «материка» на Кинбурнскую косу можно попасть двумя путями // Вестник Прибужья. – 2003. – 17 июля. – С. 4.

Опубліковано: Понеділок, 17 вересня 2012, 12:19
Острів Березань Друк E-mail

Хто тільки не бував на цьому маленькому острівці за довгі століття! Крім слов'янгреки, римляни, готи, варяги, генуезці, турки, англійці, французи. Як тільки не називали його, цей клаптик суходолу, розташований у 12 кілометрах від Очакова, при вході в Дніпровсько-Бузький лиман. Чим же викликана гака пильна увага до Березані? Розмірами? Вони невеликі: довжина з півночі на південь 850 метрів, найбільша ширина на півночі 350, на півдні - 200 метрів. Зручне географічне положення? Мабуть. Але навколо Березані мілина, береги важкодоступні, тільки з північно-західної сторони сюди можуть причалювати судна з малим осіданням. По суті, цей острівецьпустельний, порослий степовими травами і нечисленними хирлявими деревцями. Тут немає прісної води.

Але факт залишається фактом: цей острівець здавна приваблював людей. Археологічні знахідки і свідчення вчених доводять: починаючи з 7 століття до нашої ери, грецькі колоністи заснували тут поселення, так званий емпорій, відомий як “торговище борисфенітів”. Це поселення було давніше за Ольвію. Але є також докази того, що корінні жителі цих країв бували на Березані набагато раніше за грецьких колоністів: у західній частині острова розкопаний могильник аборигенів, знайдено сліди їхнього перебування – кремінний ніж, уламок кам'яної сокири. Бували, мабуть, на острові київські князі Святослав, Ігор і Олег, виявлені тут і сліди варягів. Причалювали до цього берега і запорізькі “чайки”. Є тут і залишки турецької фортеці, бетонний лабіринт бліндажів і казематів, споруджених у 1907 році як мішені для іспитів далекобійної морської артилерії.

Кожне літо тут ведуть розкопки археологи. І кожен сезон приносить нові і нові знахідки.

З висоти пташиного польоту острів схожий на корабель із двома щоглами: одна – пам'ятник лейтенанту Шмідту, інша – ажурний березаньський маяк. З курортної зони, з узбережжя, сюди щодня приїжджають сотні людей. Кожне літо Березань відвідує близько 40 тисяч відпочиваючих. Туристи нескінченним потоком йдуть крутою звивистою стежинкою, щоб поклонитися цій бідній, випаленій сонцем, насиченій історичною пам'яттю землі.

Опубліковано: Понеділок, 17 вересня 2012, 11:58
Очаків Друк E-mail

Маленькою перлиною Північного Причорномор'я справедливо називають Очаків. Він розташований там, де води Чорного моря зливаються і змішуються з водами Дніпровсько-Бузького лиману.

Містечко невеличке – два десятки тисяч жителів. Але щорічно влітку його населення збільшується в багато разів – туристи, екскурсанти і курортники відвідують ці береги, овіяні древньою історією, зігріті щедрим південним сонцем. Чекають і радо зустрічають гостей Очакова прекрасні здравниці і будинки відпочинку, ласкаве море і повітря, настояне на морській солі й ароматі степових трав, – усе це дозволяє повноцінно відпочити, зміцнити здоров'я.

У цих місць тисячолітня історія. У місті і його околицях археологами знайдені свідчення заселення цього краю ще в епоху бронзи, залишки скіфських і сарматських курганів і помешкань, скарби ольвійских і давньогрецьких монет, сліди поселень древніх слов'ян.

Очаківська фортеця була заснована в XV столітті литовським князем Вітовтом. Неодноразово переходила вона з рук у руки. Багаті причорноморські степи приваблювали і турецьких султанів, і кримських ханів. Від турецької назви фортеці – Ачі-Кале – і походить сучасна назва міста. Три століття йшла завзята боротьба наших предків за ці землі.

У 1788 році після кровопролитних боїв Очаків був узятий російськими військами. Операції, проведені в районі Кінбурна й Очакова під командуванням прославленого полководця О.В.Суворова, увійшли в підручники військового мистецтва, а штурм фортеці Очаків приніс нев'янучу славу не тільки російським військам, але і запорізьким козакам під командуванням Архипа Головатого.

У нинішньому Очакові багато пам'ятників “времен очаковских и покоренья Крыма”. У воєнно-історичному музеї імені А.В.Суворова зберігаються реліквії тих років. Біля музею піднімається пам'ятник славному полководцю, споруджений майже сторіччя назад, на честь 120-ої річниці перемоги при Кінбурні на кошти, зібрані народом. Потьомкін, Суворов, Кутузов, Ушаков, Головатий... Багато славних імен пов'язано з історією Очакова. Тут народився, жив і працював талановитий художник-мариніст, товариш І.І.Айвазовского Р.Г.Судковський. Його яскраві твори зібрані в Очаківськім музеї мариністичного живопису, що носить ім'я художника.

Сьогоднішня Очаківщина – край рибалок, хліборобів, виноградарів. Широко відомі в Україні такі сільськогосподарські підприємства, як АТ “Ольвія”, Очаківський рибоконсервний комбінат. З винограду, зібраного на цих щедрих землях, місцеві майстри роблять знаменитий “Рислінг Очаківський”, “Перлину степу”, “Оксамит України” та інші вина.

Великий потенціал і перспективи у Очакова як у курортного міста. На кілька кілометрів тягнуться уздовж крутого, стрімчастого берега пляжі, будівлі пансіонатів, бази відпочинку, наметові містечка туристів. Археологічні дослідження свідчать, що ще за часів давньогрецької колонії Ольвії тут був свого роду курортний центр: тут проводилися спортивні змагання, сюди виїжджали відпочивати й оздоровлюватися ольвіополіти. Дослідниками-бальнеологами в околицях Очакова, біля села Чорноморка, був знайдений триметровий шар лікувального бруду, що не поступається за своїми якостями знаменитому куяльницькому (Одеса). Тут же були відкриті запаси мінеральної води, дуже корисної при захворюваннях органів травлення, печінки. Курортний Очаків славиться і кліматом. Влітку тут не буває сильної спеки і раптових похолодань. Зима м'яка. Неглибока морська затока постійно прогрівається сонцем, пляжі захищені від степових вітрів високим стрімчастим берегом. Благодатні місця!

Опубліковано: Понеділок, 17 вересня 2012, 11:58
Національний археологічний заповідник “Ольвія” Друк E-mail

У сорока кілометрах від Миколаєва, на високому горбкуватому березі Бузького лиману, знаходиться місце, яке вже багато десятиліть приваблює до себе дослідників і усіх, небайдужих до минулого. Цеархеологічний заповідник “Ольвія”, якому у 2002році Указом Президента України надано статусу національного.

У далекій давнині, більше 2500 років тому, на півдні майбутньої України, по берегах Чорного моря і нижнього плину рік, що впадають у нього, а також лиманів виникли античні міста і оточуючі їх сільські поселення. Одним з найбільш великих серед тих міст була Ольвія – центр поліса, який охоплював весь регіон Нижнього Побужжя і проіснував близько тисячі років.

Місто-державу заснували вихідці з давньогрецького міста Мілета. Їм, мабуть, сподобалася горбкувата місцевість біля лиману, з півночі і заходу відгороджена від безкрайніх степів глибокими балками, а зі сходу – водяним бар'єром Гіпаніса (древня назва Південного Бугу). Новий поліс назвали Ольвія, що в перекладі означає “щаслива”. Це місто колись дійсно знало щасливі часи. Основу господарства Ольвії складали землеробство, скотарство, рибальство, виноградарство. Тут розвивалися ремесла – металообробне, гончарне, деревообробне, каменярське тощо. В обмін на ремісничі вироби і товари, що імпортувалися з інших давньогрецьких центрів, ольвійські купці одержували від сусідніх племен (скіфів, сарматів) зерно, худобу, вовну, а також рабів, яких продавали на ринках метрополії.

Ольвія була рабовласницькою республікою. Вигідно розташована, вона розросталася, торгувала, багатіла. Але це притягало і ворогів: не раз над Ольвією згущалися хмари – фортечні стіни обступали войовничі племена. У 331 році до нашої ери місто витримало облогу Зопіріона – одного з полководців Олександра Македонського. В 2-1 століттях до нашої ери Ольвія деякий час знаходилася під владою Скіфського царства, потім –понтійського царя Мітрідата. У першому столітті до нашої ери Ольвію зруйнували готи, після цього місто вже ніколи не досягало колишнього розквіту. У 1-2 століттях нової ери тут знаходився римський гарнізон. В умовах загальної кризи рабовласницької системи Ольвія у 4 столітті нашої ери перестала існувати, як і більшість античних держав Північного Причорномор'я. На відміну від трьох інших центрів античної культури, подібних до Ольвії – Тири (м. Білгород-Дністровський, Одеська область), Херсонеса (м. Севастополь, Крим) і Пантікапея(м. Керч, Крим), життя на території яких тривало аж до наших днів, Ольвія не пережила свою епоху. Забуте місто протягом майже півтори тисячі років поступово руйнувалося часом. Те, що залишилось від руйнівного часу, було розібрано турками для будівництва розташованої неподалік Очаківської фортеці, а потім місцевими жителями (з ольвійського каменю тут було збудовано село Парутине).

Як вважають вчені, майже тисячолітня епоха існування античних полісів у Північному Причорномор'ї значно вплинула на історію і культуру цього регіону. Відіграла свою значну роль і Ольвія – насамперед, у прискоренні соціально-економічного і політичного розвитку місцевих племен, їхньої культури.

Руїни Ольвії вітчизняні вчені відкрили наприкінці XVIII століття, коли ці землі в результаті російсько-турецьких військових кампаній відійшли до Росії. Систематичні розкопки тут ведуться з початку XX століття. Матеріали з розкопок Ольвії зберігаються в Ермітажу, багатьох музеях України, Росії, Західної Європи й Америки.

Опубліковано: Понеділок, 17 вересня 2012, 11:57