Історичні факти
З історії миколаївських банків |
На початку XIX століття банки існували лише в столиці та в великих містах Російської імперії, а в Миколаєві не було жодного банку. Звичайно ж, у місті розвивалася торгівля і виникала необхідність позичити кошти. Але за цим зверталися в сусідню Одесу або в далекий Петербург, де вже існували позикові банки. Міський голова Єгор Григорович Кустов, що був на цій посаді два триріччя, починаючи з 1818 року, упросив адмірала О.С.Грейга "улаштувати для міста місцеву кредитну установу". У цей час нічого подібного ще не існувало в жодному з обласних міст. У 1821 році був заснований у Миколаєві свій банк – кредитна установа, названа Городовим комітетом. До складу його ввійшли представники з місцевих купців і міщан. Відповідно до статуту. Городовий комітет видавав "позичку жителям для влаштування закладів, що служать для прикрашення міста і полегшенню жителям повинностей". Капітали Городового комітету були в безперервному обігу в підрядчиків за 8%. Комітету був переданий "питний" капітал, що налічував більш 266 тис. крб. З цих грошей було видано на будівництво пристані 64 тис. крб. на придбання землі Вавилової левади - 30 тис. крб., на придбання будинку на вул. Соборній у Морського відомства -14 тис. крб.
Городовий комітет, що проіснував близько півстоліття, насправді був зовсім не банком, а благодійною касою позичок. Справи його велися старанно і чесно. І хоча надто були заплутані його рахунки - комітет не збанкрутував. За час його існування було одержано від міста до 150 тис. крб., а видано на різні суспільні благодійні потреби понад 400 тис. крб.
Скасований у 1867 році, Городовий комітет видав 15 тис. крб. на заснування нового міського банку. Нова кредитна установа - міський громадський банк - була відкрита 1 січня 1868 року. У серпні того ж року було відкрите Миколаївське відділення Державного банку, якому в 1889 році уряд дозволив видавати позички під зерновий хліб. Трохи пізніше для нього був споруджений будинок у псевдокласичному стилі, що зберігся до наших днів. Він знаходиться на розі вулиць Спаської і Декабристів. Третій поверх його був добудований вже в післявоєнний час. Багато років тут розміщався КДБ. У 1872 році був відкритий у Миколаєві комерційний банк. У спеціально спорудженому для нього будинку (вул. Нікольська, 68) з 1886 року розмістилося ще і Миколаївське відділення Одеського облікового банку.
У 1894 році в Миколаєві був відкритий Російський для зовнішньої торгівлі банк з основним капіталом 60.000 крб. Він займався прийомом грошей на поточний рахунок, на різні вклади, обліком векселів, видачею позичок під %, продажем усіх російських %% паперів, металевих купонів, дзвінкої монети, іноземних векселів і переказів. Будинок для нього було побудовано в кін. XIX ст. на вул. В.Морський (зараз клуб УВС). У цьому ж будинку містилося Миколаївське відділення Бесарабсько-Таврійського земельного банку і Миколаївське агентство страхового товариства "Саламандра". У 1911-1912 роках для Російського банку був побудований новий будинок на розі вулиць Фалеєвської і В. Морської за проектом архітектора В.М. Кабульського, відомого своїми спорудами в Одесі. У 20-30-і рр. тут знаходився Палац праці. У післявоєнний час - Палац піонерів. Зараз Будинок художньої і технічної творчості молоді.
На протилежному розі знаходився будинок Санкт-Петербурзького комерційного банку, відкритого в 1904 році
На поч. XX століття в Миколаєві існували, крім уже перерахованих, З'єднаний банк, Російсько-Азіатський банк, Одеський купецький банк, Одеський обліковий банк і ін.