Історія
З історії с. Явкине Баштанського району Миколаївської області |
Серединський Олександр Валентинович,
заступник начальника відділу інформації
та використання документів
держархіву Миколаївської області
Село Явкине Баштанського району Миколаївської області засноване 1812 року переселенцями з Могильовської губернії. У Державному архіві Миколаївської області зберігаються документи, які розповідають про історію цього населеного пункту.
У фонді Миколаївської обласної редакційної колегії тому «Історія міст і сіл Української РСР. Миколаївська область» є нарис з історії с. Явкине Баштанського району (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 185).
Явкине до 1920 року входило до складу Херсонського повіту Херсонської губернії, в 1920-1922 роках – Миколаївського повіту Миколаївської губернії, в 1922-1923 роках – Миколаївського повіту Одеської губернії, 1923-1926 роках – Новобузького району Миколаївського округу, 1926-1930 роках – Полтавського (з 1928 року – Баштанського) району Миколаївського округу, з 1932 року перебувало у складі Одеської (з 1937 року – Миколаївської) області.
У документах фонду «Колекція мап та креслень» зберігаються плани ділянок землі с. Явкине за дорадянський період (ф. Р-2778, оп. 1, спр. 1547-1554).
У фондах «Колекція метричних книг установ релігійних культів, які існували на території Миколаївської області» (ф.484) та «Церкви Херсонського повіту Херсонської губернії» (ф. 410) є метричні книги церков Успіння Превятої Божої Матері за 1863-1877, 1879, 1881-1916, 1918-1919 рр. та Покрови Пресвятої Богородиці за 1900, 1902-1916 рр. (ф. 410, оп. 1, спр. 338-343; ф. 484, оп. 1, спр. 86, 89, 93, 98, 99, 100, 101, 106, 108, 110, 111, 112, 113, 115, 120, 126, 129, 131, 132, 137, 141, 145, 1739, 1741, 1744, 1750, 1752, 1753, 1758, 1761, 1762, 1764, 1771, 1772, 1773, 1777).
У документах фонду «Колекція книг записів актів громадянського стану Миколаївської області» (ф. Р-5950, оп. 3) є книги реєстрації актів громадянського стану підвідділу ЗАГС Явкинської сільради (про народження за 1920-1921, 1924-1939 роки, спр. 14, 30-31, 39, 41, 44, 56, 61, 69, 85, 93, 104, 109; шлюб за 1928, 1938 роки, спр. 36, 105; розірвання шлюбу за 1939 рік, спр. 112; смерть за 1927, 1935, 1936, 1939 роки, спр. 36, 76, 89, 110, 111).
В 1859 році в с. Явкине налічувалось 275 дворів, мешкало 1307 осіб (чоловіків – 631, жінок – 676), а у 1887 році мешкало 2649 осіб (чоловіків – 1319, жінок – 1330). В 1898 році в с. Явкине була заснована церковно-парафіяльна, а у 1909 році – земська однокласна школа. В 1905 році промисли та ремесла складалися з 4 бондарних, 5 ковальських та 50 ткацьких майстерень (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 185, арк. 4)
У фонді «Херсонська губернська межова канцелярія» є межові книги по с. Явкине Херсонського повіту Херсонської губернії за 1850 та 1860 роки (ф. 335, оп. 1, спр. 305, 306).
У документах «Миколаївський міський статистичний комітет» є картки суцільного перепису селянських господарств с. Явкине Херсонського повіту Херсонської губернії за 1917 рік (ф. 239, оп. 3, спр. 157, 480).
У фонді «Миколаївське губернське статистичне бюро» є статистичні відомості по с. Явкине за 1920 рік: мешкали 2391 чоловік та 2855 жінок (всього 5246 осіб), було 850 домогосподарств (ф. Р-52, оп. 1, спр. 2, арк. 13), а у документах фонду «Явкинський сільський комітет незаможних селян» є списки незаможних селян с. Явкине за 1917 рік (ф. Р-684, оп. 1, спр. 1).
У документах фонду Миколаївського повітового виконавчого комітету Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів є протокол засідання членів ревкому Явкинської волості Миколаївського повіту від 10 червня 1920 року, в якому є відомості про заснування лікарського пункту (ф. Р-156, оп. 1, спр. 314, арк. 1), а у фонді «Миколаївський повітовий відділ охорони здоров’я» - відомості про діяльність Явкинської медичної дільниці у 1920-1922 роках (ф. Р-77, оп. 1, спр. 67, 105). У 1927 році в с. Явкине Миколаївського округу була відкрита аптека (ф. Р-161, оп. 1, спр. 438, арк. 23-24).
Статистичні відомості про кількість їдців є в фонді «Миколаївське повітове земельне управління»: у червні 1920 року в с. Явкине їх було 5530, у документі є також дані про економічний стан мешканців села (ф. Р-54, оп. 1, спр. 121, арк. 1-32).
В 1922-1923 роках у с. Явкине діяв олійний завод, який був відданий державою в оренду, про що свідчать документи фонду «Уповноважений Одеської губернської Ради народного господарства по Миколаївському округу» (ф. Р-83, оп.1, спр. 31, арк. 303).
У документах Новобузького райвиконкому за 1923 рік є відомості про відкриття в с. Явкине парового млина (ф. Р-167, оп. 1, спр. 12, арк. 20), звіт про діяльність Явкинської сільради Новобузького району Миколаївського округу за 1925 рік та її соціально-економічний стан (ф. Р-167, оп. 1, спр. 116, арк. 22-25 зв)
У січні 1925 року артіль «Нове життя» в с. Явкине було реорганізовано в колгосп, а в грудні того ж року було зареєстровано колгосп «Плугатар» (сільськогосподарське товариство по спільній обробці землі). Ці відомості є в документах фонду «Миколаївський окружний земельний відділ» (ф. Р-102, оп. 1, спр. 849, арк. 88, спр. 1087, арк. 113).
У документах фонду «Миколаївське окружне статистичне бюро» є поселений бланк (складений 17 липня 1923 року) на с. Явкине Миколаївського округу. В населеному пункті мешкало 2256 чоловіків та 2559 жінок (всього 4815 осіб), було 1049 господарств, більшість населення складали білоруси. У селі були: один ставок, 10 колодязів, 21 вулик, 3 трудові школи, 1 сільбуд, 1 прокатна станція, 1 сільськогосподарське товариство, 8 вітряків (працювало 8 осіб), 3 кузні (працювало 3 особи), 2 олійні установи (працювало 2 особи) (ф. Р-985, оп. 1, спр. 946, арк. 58-58 зв.).
Відомості про другу трудову школу с. Явкине є у фонді «Миколаївська окружна інспектура народної освіти». Ця школа діяла з 1920 року на базі церковно-парафіяльної школи, заснованої у 1898 році. В школі на 1 січня 1924 року працював один вчитель, в 1926-1927 навчальному році – 2 викладачі та один представник адміністративного персоналу. Мовою викладання була російська. Число учнів у школі на 1 січня 1924 року становило 51, а у 1926-1927 навчальному році – 148. На 1 травня 1924 року діяли три гуртки: драматичний, ботанічний, хоровий. Однак школа не мала майстерні, лабораторії, кабінетів, бібліотеки (ф. Р-99, оп. 2, спр. 187, арк. 1-26 зв.).
У період суцільної колективізації на території Явкинської сільради були створені колгоспи: «П’ятирічка» (діяв з 1930 року, у 1941 році до його складу входило 160 господарств, членів колгоспу – 385 осіб, колгосп мав 2182,7 га землі, посівної площі під врожай – 1643 га), «Червоний Жовтень» (діяв з 1929 року, у 1941 році до його складу входило 103 господарства, членів колгоспу – 205 осіб, колгосп мав 1115 га землі, посівної під врожай – 994 га), «Висуванець» (діяв з 1929 року, у 1941 році до його складу входило 120 господарств, членів колгоспу – 276 осіб, колгосп мав 1505 га землі, посівної під врожай – 1441 га), «Звістка» (діяв з 1929 року, у 1941 році до його складу входило 113 господарств, членів колгоспу – 193 особи, колгосп мав 1213,70 га землі, посівної під врожай – 954 га), ім. Шевченка (діяв з 1929 року, у 1941 році до його складу входило 93 господарства, членів колгоспу – 185 осіб, колгосп мав 1125 га землі, посівної під врожай – 886 га), «12 річниця Жовтня» (діяв з 1929 року, у 1941 році до його складу входило 137 господарств, членів колгоспу – 281 особа, колгосп мав 1713 га землі, посівної під врожай – 1280, 5 га), «Сивашець» (діяв з 1929 року, до його складу входило 56 господарств, членів колгоспу – 142 особи, колгосп мав 905 га землі, посівної під врожай – 796 га), «Ленінський шлях» (діяв з 1929 року, до його складу входило 139 господарств, членів колгоспу – 312 осіб, колгосп мав 1713 га землі, посівної під врожай – 1400 га (ф. Р-1894, оп. 1, спр. 26, арк. 112-143 зв.).
У документах виконавчого комітету Явкинської сільради є списки платників сільськогосподарського податку за 1925, 1930-1931 роки (ф. Р-1238, оп. 1, спр. 44, 137), відомості про конфіскацію майна за несплату єдиного сільськогосподарського податку за 1929 рік (ф. Р-1238, оп. 1, спр. 123). У фонді виконавчого комітету Баштанської районної Ради депутатів трудящих є звіт Явкинської сільради про власну діяльність за 1926 рік (ф. Р-939, оп. 1, спр. 40, арк. 25-28 зв.), звітна доповідь комітету Явкинської організації Миколаївської окружної філії товариства Червоного Хреста УРСР за період з 30 травня 1926 року по 20 лютого 1927 року (ф. Р-939, оп. 1, спр. 40, арк. 118-121 зв.), доповідь правління Явкинського споживчого товариства «Боротьба» про стан кооперації серед населення с. Явкине за 1927 рік (ф. Р-939, оп. 1, спр. 41, арк. 71), списки громадян, які мешкали на території Явкинської сільради та були позбавлені виборчих прав за 1928 рік (ф. Р-939, оп. 1, спр. 116, арк. 10-13 зв.).
22 червня 1941 року почалась німецько-радянська війна, в серпні 1941 року територія сучасної Миколаївської області була окупована. У документах фонду архівного відділу управління виконавчого комітету Миколаївської обласної Ради народних депутатів є відомості про те, що с. Явкине Баштанського району було окуповане нацистами 13 серпня 1941 року, звільнено 14 березня 1944 року. Під час окупації в с. Явкине було розстріляно 15 громадян, вигнано на примусові роботи до Німеччини 505 осіб (ф. Р-1002, оп. 3, спр. 17, арк. 39). У фонді виконавчого комітету Баштанської районної Ради депутатів трудящих є списки репатріантів, які повернулися з Німеччини на територію Баштанського району в 1945 році, в яких є відомості на репатріантів з с. Явкине (ф. Р-939, оп. 2, спр. 13).
У документах фонду Миколаївської обласної комісії зі сприяння в роботі Надзвичайної державної комісії по встановленню і розслідуванню злодіянь, вчинених німецько-фашистськими загарбниками та їх спільниками, і заподіяних ними збитків громадянам, колгоспам, громадським організаціям, державним підприємствам і установам СРСР є реєстр актів збитків, заподіяних під час окупації 1941-1944 років громадянам Явкинської сільради Баштанського району Миколаївської області. Загальна сума збитків склала 16 млн. 213 тис. 490 крб. (ф. Р-1894, оп. 1, спр. 205, арк. 214-220). У цьому фонді є акти по обліку збитків колгоспам, заподіяних нацистами під час тимчасової окупації 1941-1944 років, які існували на території Явкинської сільради Баштанського району Миколаївської області (ф. Р-1894, оп. 1, спр. 26, арк. 112-135 зв.).
У післявоєнні роки с. Явкине було повністю електрифіковане та радіофіковане, в 1962 році побудовані сільмаг та стадіон. На 1 січня 1967 року в селі мешкало 2186 осіб (965 чоловіків та 1221 жінка), налічувалось 766 господарств. В населеному пункті діяли: дві взуттєві та швейна майстерні, середня школа (у 1966 році навчалось 368 учнів), будинок культури на 450 місць, в якому працювали гуртки художньої самодіяльності, лікарня на 25 ліжок, аптека, громадська їдальня, бібліотека з книжковим фондом 8429 томів та широкоекранна кіноустановка (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 185, арк. 5-7).
На зберіганні у держархіві Миколаївської області є документи виконавчого комітету Баштанської районної Ради депутатів трудящих за 1944-1976 роки (ф. Р-939), виконавчого комітету Явкинської сільської Ради депутатів трудящих за 1944-1976 роки (ф. Р-1238), плодорозсадницького радгоспу «Явкинський» ст. Явкине Баштанського району за 1944-1971 роки (ф. Р-3804) та об’єднаного архівного фонду «Сільськогосподарські артілі (колгоспи) Явкинської сільської Ради Баштанського району» за 1944-1970 роки (ф. Р-3795). До складу об’єднаного фонду входять документи восьми сільськогосподарських артілей (колгоспів), які діяли на території Явкинської сільради: «Перша п’ятирічка» с. Явкине за 1944-1950 роки, «Червоний Жовтень» с. Явкине за 1945-1950 роки, імені газети «Звістка» с. Явкине за 1944-1950 роки, «Висуванець» с. Явкине за 1948-1950 роки, імені Шевченка с. Явкине за 1945-1957 роки, «Ленінський шлях» с. Червоний Став за 1947-1953 роки, імені Маленкова с. Явкине за 1951-1957 роки та «Зорі Кремля» с. Явкине за 1958-1970 роки.
Більш докладно ознайомитися з документами з історії с. Явкине Баштанського району Миколаївської області можна в читальних залах держархіву області (вул. Московська, 1; вул. Театральна, 43), які працюють з понеділка по четвер з 9.00 до 16.00 (обідня перерва з 12.00 до 12.45).