Снігурівський район

Природа Снігурівщини

"Истоки истории нашего Снигиревского края уходят далеко в прошлое. По раскопкам археологов мы узнаем, что территория нашего края заселялась человеком еще на раннем этапе его развития. Здешняя степь казалось, не имела ни начала, ни конца. Бескрайняя ковыльная степь, девственная природа богатая на птицу и зверей способствовала жизни человека, предоставляя пищу и кров. Многочисленные курганы, разбросанные по степи свидетели разных эпох. Вольную бескрайнюю степь в летописях называли "Диким полем", "Чисто полем",  "Пусто полем". Вольная степь помнит опустошительные набеги кочевников, мирный скрип колес чумацких возов, шедших опасным путем в Крым, походы  отважных запорожцев. Широкие степные просторы никем долго не обживались".

Поступова заселялась територія Причорномор’я і безкраї степи розорювались та засівались культурними рослинами. З тих далеких  часів на території нашого краю залишилися невеликі клаптики землі, заказники, де збереглась рослинність "Дикого поля".

На Снігурівщини це такі ботанічні заказники:

1. Кримки – 13,8 га. Охорона природних фізико – географічних комплексів, фітоценозів південного варіанта теперішніх степів, їх петрефічний варіант рослинних об’єднань, кам’яних вапнякових оголень  флористичних комплексів, степофітона, кольцепетрофітона . Збереження цінної популяції флори, цимбохозми дніпровської, а також цінного ряду інших рослинних видів.
2. Ботанічний заказник місцевого значення Івано – Кепино. Степові схили  лівобережжя річки Інгулець. Довжина заказника 2,5 км. Місце популяції рідкісних і зникаючих видів рослин занесених в Червону Книгу . Вероника Гриня, чорний тюльпан, скіфський лук, ковил степовий . Вероніка Гриня – декоративна лікарська рослина. Лук скіфський - рідкісний єдемічний вид рослини.
3. Ботанічний заказник місцевого призначення "Єлізаветівка" – 27 га. Охорона флористичних комплексів рослинних типчаково – ковильних степів і кальценетрофічних фітоценозів понтичного вапняку, їх оголення долини річки Інгулець. Збереження популяції тюльпана південно – бузького, ушанки Тельмана, дрока скіфського, а також фітоценозів ковилу, тьм’яну молдавського.
4. Заказник місцевого призначення "Лощина - Червона Долина"  - 15 га. Степові поди – рівниний  степовий рельєф, як правило, невеликі пониження періодично затоплені водою. Територія заказника відноситься до Снігурівського фізико – географічного району Бугсько – Дніпровської області, Причорноморської низини. В геоморфологічному відношенні це невелика лощина . Природна флора степового пода є комплекс  неоднорідних еколого – ценотичних і географічних елементів серед яких виділяються  лугові і лугово – болотні рослини. В склад флори заказника входять види  внесені в Червону Книгу України: лук скіфський – дуже ендемічний вид степових подів Причорномор'я . Вероніка Гриня – дуже рідкий ендемічний вид, декоративна рослина. Зонтик гібридний – рідкий  ендемічний вид в Причорномор’ї.
5. Пам’ятник природи "Мінеральне джерело" – 0,01 га. Скважина мінеральної води з добовим добуванням 100 кв. м. Використовується для виготовлення мінеральної води "Снігурівська" .Заказник місцевого значення.

                     Рослинність снігурівщини.

1. Лікарські рослини: чебрець, подорожник, полинь гірка, піжмо, тисячелисник, кульбаба, безсмертник, мати - і  - мачуха,  Вероніка Гриня, пастушкова сумка, звіробій – до 25 найменувань .
2. Дикі трави : ковил, чорний тюльпан, скіфський лук, вівсяниця, васильок – луговий, пирій болотний.
3. Сорні трави: ромашка, буркун, осока, заяча капуста, лобода, мишівка, амброзія.
4. Дерева: тополя, біла акація, клен, грецький горіх, каштан, шовковиця, смородина, софора.
5. Кар’єри: пісок, камінь, вапняк.

                                  Тваринний світ.

1. Тварини: кабани, косулі, лосі, зайці, дикі качки, фазани, куропатви, лисиці.
2. Риби:щука, карась, сом, плотва, короп, товстолобик, раки.

• Попередня
• Наступна