Про регіон

Соціально-економічний портрет Березнегуватського району

Вперше на карту Березнегувате було нанесене в 1787 році. Тут воно позначене, як “деревня Березняговатская” і віднесена до Херсонського повіту. Вважають, що назва селища походить від густої зарості берестів. До 1798 року - Березнеговатое, з середини ХІХ ст. встановлюється сучасна назва - Березнегувате. Дата застування району - 1923 рік, смт. Березнегувате  -  1959 рік.

Площа району  - 1263,7 кв.км. 

Населення  - 20383 чол.:

• міського - 7739
• сільського - 12644

Національний склад населення:

• українці - 18802
• росіяни - 1021

Інші національності: молдовани, євреї, білоруси - 560 

В більшості поселень району проживають українці, в Березнегуватому - українці, росіяни, євреї, молдовани.

В Маліївці значний відсоток становлять росіяни.

В Березнегуватському районі 41 населений пункт.

• селищна рада - 1
• сільські ради - 14

Відстань від смт. Березнегувате до обласного центру 103 км. Найближча залізнична станція Березнегувата знаходиться в 13 км від районного центру. По території району проходять транзитні ділянки газопроводу, аміакопроводу та нафтопроводу. 

Детальніше: Соціально-економічний портрет Березнегуватського району

Соціально-економічний портрет Веселинывського району

Веселинове – селище міського типу, розташоване на лівому березі річки Чичиклії /притока Південного Бугу/.

Село Веселинове виникло наприкінці ХVІІІ ст. До 1833 року Веселинове входило до складу Херсонського повіту Новоросійської губернії, потім – до новоствореного Ананьївського повіту Херсонської губернії.

У лютому 1920 року Веселинове стало волосним центром Вознесенського повіту Одеської губернії.

 В 1939 році Веселинове стало центром району Одеської області, а з  1960 року Веселинове віднесено до категорії селищ міського типу.

У квітні 1944 року Веселинівський район віднесено до Миколаївської області. Відстань від районного центру до м. Миколаєва – 84 км.

Площа – 1,2 тис. кв. / 4,8% території області. Територія Веселинівщини займає 0,2% площі України і 5,1% Миколаївської області. На півночі район межує з Доманівським та Вознесенським, на сході з Новоодеським, на південному сході з Миколаївським, на півдні з Березанським районами Миколаївської області, на заході та південному заході з Березовським районом Одеської області.

Кількість населення – 24 тис. чол. Веселинове – 6800 тис. чол.

Національний склад населення: 90% - українці, 6,8% - росіяни, 1,7%  - молдовани, 1,2% - німці, 0,3% - представники інших національностей.  Більша частина росіян проживає на території сіл – Колосівка, Градовка; німців – Широкий Лан, Катеринівка, Новосвітлівка, Градовка, Поріччя.

Кількість населених пунктів в районі – 52.

З них: 12 – центри сільських рад: Зеленівська, Варюшинська, Катеринівська, Кубряцька, Миколаївська, Луб’янська, Новосвітлівська, Подільська, Порічанська, Покровська, Ставківська, Ш – Ланівська.

2 – центри селищних рад: Веселинівська і Кудрявцівська.

Веселинівській селищній раді підпорядковані населені пункти: смт. Веселинове, села – Звенигородка і Кременівка. 

Через селище проходять автошляхи Одеса - Київ та Миколаїв - Доманівка,  які сполучають Веселинове з такими великими населеними пунктами, як м. Миколаїв, м. Одеса, м. Вознесеньск. 

У Веселинове є залізнична станція Одеської залізниці, яка збудована в 1941 році. На території району також знаходиться вузлова залізнична станція - Колосівка.

Детальніше: Соціально-економічний портрет Веселинывського району

Соціально-економічний портрет Снігурівського району

 Снігурівка - центр району,площа якого-1,3 тис.кв.км.

Територія району - 1350,2 кв. км.

 Чисельність населення –  39,832 тис. чол.

 В т.ч. міське – 12700 тис. чол.

 Сільське – 2 7.132 тис. чол.

 Національні меншини –

 с. Киселівка- 11 поляка;

 В районі - 58 сільських населених пунктів, 1-місто. 

Детальніше: Соціально-економічний портрет Снігурівського району

Соціально-економічний портрет Миколаївського району

Загальні відомості про район:

Географічні дані:

Площа: 1429 км²

Процент від загальної території області:  5,8%

Відстань від Миколаївського району до м. Миколаєва: 2 км

Водні ресурси Південний Буг, ставки – 4841,65 га

Кордони: захід – Березанський район;

схід – Новоодеський та Жовтневий райони;

північ –Веселинівський район;

південь – Очаківський район

Адміністративно-територіальний одиниці:

В районі одна селищна рада (Ольшанська), 17 сільських рад (Безводненська, Веснянська, Кіровська, Кир’яківська, Ковалівська, Комсомольська, Кривобалківська, Криничанська, Надбузька, Нечаянська, Петрівська, Радсадівська, Степівська, Трихатська, Улянівська, Шостаківська, Яснополянська).

Всього населених пунктів– 52, в тому числі 51-сільських, 1- селищний.

Смт. Ольшанське, с. Тернувате, с. Сапетня, с-ще Ясна Зоря, с. Безводнє,  с. Жовтневе, с. Новомихайлівка, с. Шурине, с. Зелене, с. Весняне, с. Кірове, с. Стара Богданівна, с. Кир`яківка, с. Петрово-Солониха, с. Кам`яна Балка, с. Ковалівка, с. Комсомольське, с. Маловарварівка, с. Сеньчине, с. Крива Балка, с. Подимове, с. Половинки, с. Кринички, с. Новоселівка, с. Трихатське,с. Новогригорівка, с. Надбузьке, с. Сливине, с. Нечаяне, с. Іванівка,  с. Радгоспне, с. Червоноармійське, с. Мефодіївка, с. П`ятихатки, с. Карлівка,с. Лук`янівка, с. Петрівка, с. Зелений Яр, с. Радсад, с. Новобогданівка, с. Степове, с. Зелений Гай, с. Трихати, с. Улянівка, с. Червоне Поле, с. Шостакове, с. Корчине, c. Новоюр’ївка, с. Суха Балка, с. Ясна Поляна, с. Андріївка, с. Новоандріївка.

Детальніше: Соціально-економічний портрет Миколаївського району

Соціально-економічний портрет Новоодеського району

Новоодеський район як адміністративно - територіальна одиниця створений у 1923 році.

Територія – 14 тис. кв. км.

Населення - 35,7 тис. чоловік.

Районний центр - м. Нова Одеса

У районі налічується - 42 населених пункти, з яких 41 - сільський.

Розподіл населення за національностями:

все населення - 35700;

• українці - 34361;
• росіяни - 1922;
• молдовани - 518;
• білоруси - 192;
• вірмени - 189;
• корейці - 73;

Виробничий потенціал району : агропромисловий комплекс , переробна промисловість, виробництво будівельних матеріалів.

Найважливіший сектор економіки: агропромисловий.

В АПК району працює понад 300 фермерських господарств.

Виробнича структура сільського господарства - рослинницько-тваринницька.

Площа сільськогосподарських угідь - 123,6 тис. га.

Найефективніша галузь сільського господарства - виробництво зерна.

Тваринництво району - м'ясо - молочний напрямок.

Загальна площа району складає 142849га, із них сільськогосподарських угідь 123480га, в тому числі: ріллі 102218га.

Розташований Новоодеський район у центральній частині Миколаївської області, утворений в 1923 році. Населення : 35,6 тис. чоловік.

Більша частина Новоодеського району лежить у межах Причономорської низовини, північна - на відрогах Придністровської височини.

Корисні копалини - граніт, пісок, камінь. Район належить до дуже посушливої, помірно жаркої агрокліматичної зони з м'якою зимою. Сніговий покрив нестійкий. По Південно-Західній межі його протікають річки Південний Буг (впадає в Бузький лиман) з притокою Гнилий Єланець і Громоклія. Переважають чорноземи південні малогумусні і солонцюваті, на Півночі-чорноземи звичайні малогумусні. Площа лісонасаджень 6,2 т. га, у тому числі полезахисних лісосмуг 1,6 т. га. У Новоодеському районі дві пам'ятки місцевого значення - джерела у селах Новопетрівське та Кандибине.

Детальніше: Соціально-економічний портрет Новоодеського району

Соціально-економічний портрет Казанківського району

Казанківський район, як адміністративно-територіальна одиниця, утворений в 1923 році. З 22 вересня 1937 року увійшов до складу Миколаївської області.

Розташований у північно-східній частині Миколаївської області. Територія району – 1349,2 кв. км, що становить 5.3% території області.

Населення району – 19,6 тис.чол В районі проживають представники більше 30 національностей, з них 83% - українці, 13,4%-росіяни,16,7%- молдовани, 0,8%- білоруси. За кількістю адміністративно-територіальних одиниць поділяється на 1 селищну та 17 сільських рад, яким підпорядковані 70 населених пунктів. Смт Казанка – районний центр, розташований на берегах річки Висуні за 130 км від обласного центру, займає 12,85 кв.км. Населення селища - 7,5 тис. чоловік. Протяжність району з півночі на південь – 110 км, зі сходу на захід – 35 км. По території району проходить автомобільна траса Дніпропетровськ-Одеса, залізничне сполучення в районі забезпечують Придніпровська та Одеська залізниці.

Казанківський район є сільськогосподарським, з розвинутим рослинництвом. Переважна більшість сільгосптоваровиробників займається виробництвом зернових культур, соняшнику, овочів, ріпаку. Родюча Казанківська земля дає можливість отримати врожайність зернових понад 50 ц/га. 

По території району проходить аміакопровід.

Кліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства.

В районі налічується 443 км доріг.

На території Казанківського району працюють відділення "ПриватБанку", банку "Райфайзен Банку Аваль", "Ощадного банку України".

Структура закладів культури складається з 23 клубних та 23 бібліотечних закладів, дитячої районної музичної школи та народного історичного музею.

В смт Казанка функціонує районний стадіон "Колос".

Детальніше: Соціально-економічний портрет Казанківського району

Соціально-економічний портрет Братського району

Братщина – чудовий степовий край, один із регіонів Миколаївщини, який славиться працелюбними людьми, родючими землями та природними ресурсами, сільськогосподарськими підприємствами, значними можливостями для співпраці з регіонами України.

Мальовнича природа, багаті земельні ресурси, пам’ятки історії та культури, вигідне географічне розташування – дозволяє запропонувати діловим партнерам цікаві форми співробітництва по освоєнню родовищ корисних копалин, переробці сільськогосподарської продукції, розвитку  туристичної сфери. Братщина має потужний культурно-мистецький потенціал.  

Дата заснування району – 1923рік

Площа – 1,1 тис.км²

Кількість населення – 17861 тис.

Кількість національних меншин:

інші - 19% проживають по всій території  району

Кількість населених пунктів в районі – 59

Розташований в середній частині  центрального степу України і знаходиться в північно-західній частині Миколаївської  області.

Площа району – 1,129 тис. кв.м., в т.ч. с/г угідь – 100,5 тис.га ,  з них орних земель – 88,2 тис.га , площа водного фонду – 873 га.  Населених пунктів – 59,  населення – 18,3 тис. осіб,   жінок – 9,3 тис. осіб,   чоловіків – 8,7 тис. осіб, пенсіонерів – 4,849 тис. осіб,  українців – 84,8%, інших – 6,7%.

Територія Братського району розташована в північній частині Миколаївської області і складає 112,9 тис. га. Межує на півночі та сході з Бобринецьким та Новоукраїнським районами Кіровоградської області, на заході з Арбузинським, на півдні з Вознесенським та Єланецьким районами Миколаївської області.  

Детальніше: Соціально-економічний портрет Братського району

Соціально економічний портрет міста Вознесенська

Місто Вознесенськ  розташоване на півдні України в центрі  Миколаївської області

Межує :  з Ново-Одеським, Веселинівським, Доманівським, Арбузинським та Єланецьким районами Миколаївської області. Протікають річки  Південний Буг та Мертвовод.

Площа міста – 22,56 км².

Відстань до міста Одеси – 140 км., до м. Миколаєва – 94 км. Залізничне сполучення  : з   Харковом, Львовом, Сімферополем, Хмельницьким, Києвом, Москвою. Завдяки перехрестю автошляхів Миколаїв-Київ, Одеса – Кривий ріг та автошляхів на Крим розвинуто міжміські автобусні маршрути.

Відстань до обласного  центру :

- шосейним шляхом   90 км.

- залізницею  - залізничного сполучення немає .

Територія :

Площа всього: 22, 56 кв. км

Кордони :

На півночі – сільські виробничі кооперативи «Прогрес», «Племстанція».

Північно-східний кордон – сільський виробничий кооператив «Таборовка», закрите акціонерне товариство «Болгарка», сільський виробничий кооператив «Ново-Григорівка».

На півдні – р. Південний Буг, сільський виробничий кооператив «Прогрес».

Південно-західний кордон – р.Південний Буг, сільський виробничий кооператив «Прогрес», відкрите акціонерне товариство «Зелений Гай».

Детальніше: Соціально економічний портрет міста Вознесенська

Соціально-економічний портрет Новобузького району

Площа Новобузького району становить 1243,8 кв. км. Процент від загальної території області —5,1 %.

Відстань від Новобузького районного центру до м. Миколаєва - 105 км.

Налічується 1 місто і 57 сіл, що входять до складу 13 територіальних громад.

Водні ресурси : в районі на обліку 40 ставків, загальною площею 630 га. 24 ставка придатні для  риборозведення, штучні водотоки – 33 га., природні – (на території району протікає р.Інгул) – загальна площа по території району – 21 га., Софіївське водосховище площею – 552 га. Всього по водним ресурсам – 1236 га.

У районі проживає 32,4 тис. чоловік.

В т.ч. - чоловіків -  15,3 т. осіб, жінок - 16,4 т. осіб, кількість пенсіонерів -  8,8 т осіб, відсоток пенсіонерів від загальної кількості населення -   27,7%.

Щільність проживання -26 чол/км2 Смертність на 1000 жителів - 13,7 осіб.

Природній приріст/скорочення населення на 1000 жителів - -2,4 (проміле)

Національний склад населення : українці (92,1%); росіяни (4,7%), молдовани (1,6%), білоруси (0,7%), вірмени (0,3%). інші національності (0,6%)

Кордони : межує Новобузький район з Баштанським, Казанківським, Єланецьким районами Миколаївської області та Устинівським, Бобринецьким районами Кіровоградської області

Детальніше: Соціально-економічний портрет Новобузького району