Єланецький район

Про соціально-економічне становище Єланецького району за 2010 рік

Промисловість. За січень-листопадп.р. підприємствами району реалізовано промислової продукції (товарів, послуг) на суму 382,9 тис.грн., що на 2,1% більше, ніж за відповідний період минулого року. Питома вага продукції району в загальнообласному обсязі реалізації незначна (становить менше 0,1%).

В загальному обсязі реалізованої промислової продукції питома вага виробництва харчових продуктів та напоїв склала 66,9%; виробництва та розподілення електроенергії, газу та води – 33,1%.

Обсяг реалізованої продукції промисловості в розрахунку на одну особу населення району склав 23,7 грн., при середньообласному показнику – 13303,9 грн.

Сільське господарство.Згідно попередніх даних за 2010 рік в усіх категоріях господарств району зернові та зернобобові культури (включаючи кукурудзу) скошені та обмолочені на площі 37210,64 га, що на 5% більше ніж на початок січня 2010р., намолочено 1108934,08 ц зерна у вазі після доробки (на 6,8% більше). У середньому з 1 га обмолоченої площі одержано по 29,8 ц зерна (на 0,5 ц менше ніж торік).

Протягом 2010р. в цілому по району реалізовано на забій 12363 ц худоби та птиці (в живій вазі), що на 9,8% більше порівняно з аналогічним періодом 2009р., вироблено 159312 ц молока (на 2,7% менше), одержано 4215,1 тис.шт. яєць (на 11,9% менше) та 30,3 ц вовни (на 48,3% менше).

За розрахунками, на 1 січня 2011р. загальне поголів’я великої рогатої худоби становило 6279 голів (на 4,8% більше ніж на 1 січня 2010р.), у т.ч. корів 4035 голів (на 3,1% менше), свиней – 2464 голів (на 6,4% більше), овець і кіз – 2040 голів (на 3,4% більше), птиці всіх видів – 65192 голів (на 7% більше).

Транспорт.За 2010 рік обсяг вантажних перевезень (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями), в порівнянні з минулорічним, скоротився на 2,9% і склав 43,6 тис.т.

Вантажооборотзменшився на 15,5% і склав 4425,7 тис.ткм.

Стан виплати заробітної плати. Згідно даних державної статистичної звітності з праці, станом на 1 грудня 2010 року сума заборгованості із виплати заробітної плати по району (без урахування найманих працівників статистично малих підприємств та зайнятих у фізичних осіб-підприємців) становила 45,6 тис. грн., що більше як у 3 рази перевищувало відповідні дані на 1 листопада 2010 року. Разом з тим, кількість працівників, яким своєчасно не виплатили заробітну плату, протягом листопада скоротилась на 5,3%.

Вся сума заборгованості утворилась на економічно активних підприємствах

В середньому кожному працівнику, з яким вчасно не розрахувались по заробітній платі, підприємства заборгували по 1267 гривень.

Ціни.Індекс споживчих цін по Україні за 2010р. склав 109,1%, по області – 110%.

Продукти харчування та безалкогольні напої по області подорожчали на 11,4%. Найістотніше зросли в ціні овочі – на 24,9%, молоко, сир та яйця – на 19,1%, цукор, джем, мед, шоколад та кондитерські вироби – на 14,3%, хліб та хлібопродукти – на 14%, фрукти – на 12%.

На непродовольчому споживчому ринку товарів і послуг оплата за житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива підвищилась на 14,2%. Найсуттєвіше зросла вартість природного газу – на 50,1% та твердого палива – на 38,8%.

У транспортній сфері подорожчання на 8% зумовлене зростанням послуг з технічного обслуговування та ремонту власних транспортних засобів – на 25,2% та бензину – на 15,7%.

Ринок праці.На кінець 2010р. на обліку у державній службі зайнятості населення перебувало 638 незайнятих трудовою діяльністю осіб, що на 49,8% більше, ніж на кінець 2009р.

Чисельність громадян, які мали статус безробітного, за останні 12 місяців зросла на 43,3% і становила на кінець року 596 осіб. Рівень зареєстрованого безробіття на 1 січня 2011р. становив 6,1% середньорічної кількості населення працездатного віку, і в порівнянні з відповідною датою минулого року, зріс на 1,8 в.п.

За повідомленнями підприємств, установ та організацій, кількість вільних робочих місць та вакантних посад на 1 січня 2011 року. становила 11 одиниць, що на 37,5% більше, ніж на цю дату минулого року. Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце, вакантну посаду становило 58 осіб, що на 9,4% більше минулорічного.

За сприянням служби зайнятості протягом грудня 2010р. було працевлаштовано 9 осіб проти 27 у грудні минулого року, тобто у 3 рази менше. Рівень працевлаштування у грудні 2010р. становив 1,3% і проти зазначеного місяця 2009р. скоротився на 3,7 в.п.

Демографічна ситуація. Станом на 1 грудня 2010р. у районі, за оцінкою, проживало 16,1 тис. осіб, у т.ч. в смт. Єланець – 5 тис. осіб, у сільській місцевості – 11,1 тис. осіб. Упродовж січня – листопада 2010 року чисельність наявного населення зменшилась на 58 осіб, або на 0,4%. Зменшення чисельності населення відбулось, головним чином, за рахунок природного скорочення, яке становило 42 особи та міграційного – на 16 осіб.

Криміногенна ситуація.За повідомленням органів внутрішніх справ за 2010 рік по району було зареєстровано 188 злочинів загальної спрямованості (на 5% більше, ніж за 2009р.), з яких 27,1% – тяжкі та особливо тяжкі.

Загальні відомості

Районий центр: Єланець

Географічні дані

Загальна площа району — 1017,7 кв/км.

Відстань від районного центру до м. Миколаєва — 100 км.

Водні ресурси — 1084,75 га.

Кордони: Братський район, Новобузький район, Новоодеський район, Вознесенський район, Кіровоградська область.

Природні ресурси

На території району виявлено родовища граніту, кріолінової глини, піщанику.

Адміністративно-територіальні одиниці

В районі 1 селищна рада:

Єланецька селищна рада ( смт. Єланець, с. Велідарівка, с. Братолюбівка).

Та 11 сільських рад:

Ясногородська сільська рада ( с. Ясногородка, с. Півні, с. Крутоярка, с. Гражданка, с. Михайлівка).

Малодворянська сільська рада ( с. Малодворянка, с. Приют).

Нововасилівська сільська рада ( с. Нововасилівка, с. Іванівка, с. Федоро-Михайлівка).

Малоукраїнська сільська рада (с. Малоукраїнка, Дружелюбівка)

Маложенівська сільська рада (с. Маложенівка, Кам'янка, Богодарівка)

Калинівська сільська рада (с. Калинівка, Новоолександрівка, Уральське, Водяно, Веселий Подол)

Водяно-Лоринська сільська рада (с. Водяно-Лорино, Новомиколаївка, Семенівна)

Великосербулівська сільська рада (с. Великосербулівка, Нововолодимирівка, Малосербулівка, Григорівка)

Ольгопольська сільська рада (с. Ольгополь)

Куйбишевська сільська рада (с. Куйбишевка)

Возсіятська сільська рада (с. Возсіятське, Ковалівка)

Транспортний комплекс та зв'язок

Автомобільні шляхи загальнодержавного і місцевого значення, які проходять по району, складають 172 км. Автомобільні шляхи загального користування складають 163 км. Залізничні колії відсутні.

Забезпечення домашніми телефонами — 15 шт. на 100 чол.

Релігія

На території району діють 2 православні церкви: в смт.Єланець — Різдва Пресвятої Богородиці, настоятель Фатич Миколай; в с.Возсіятське — Святопокровська церква, настоятель Головчак Василь Олексійович, і релігійні організації: Християни віри Євангельської п'ятидесятників в смт.Єланець, Євангельських християн — баптистів в с.Федоро-Михайлівка, релігійна громада «Свідки Ієгови» в смт.Єланець.

Освіта

Мережа загальноосвітніх навчальних закладів Єланецького району охоплює 22 навчальних заклади, в тому числі 11 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів, 5 — І-ІІ ступенів, 5 — І ступеня, 1 заклад нового типу — Єланецька гуманітарна гімназія.

З метою створення умов для навчання, виховання та розвитку дітей з неблагополучних, соціально незахищених сімей в районі функціонує пришкільний інтернат при Єланецькій Загальноосвітній школі І-ІІ ступенів в якому перебуває 31 дитина шкільного віку.

Історія району

Селище Гнилий Єланець засноване у 1802-1804 роках. Першими мешканцями були козаки з Полтавщини і Київщини та селяни з Курської та Воронезької губерній, які се­лилися на берегах річки Гнилий Єланець. Вже у 1815 році вселищі мешкало 449 ревізських душ, основними заняттями яких були скотарство і рибальство.

У 1810 році селище отримало назву Новомосковськ, у 1818 році воно було віднесене до розряду військових поселень і у 1829 році стало центром Уланського полку. У 1827 році в селищі було відкрито школу кантоністів, де хлопчиків готували до військової служби.

У 1857 році жителів Новомосковська перевели на становище державних селян. Село як волосний центр увійшло до Єлисаветградського повіту Херсонської губернії. На той час тут мешкало 1855 чоловік; було 327 саманних хат та землянок, 9 торговельних закладів, церква Різдва Богородиці (заснована у 1825 році), у 1858 році було відкри­то сільську школу, що утримувалася на громадські кошти. Щонеділі у Новомосковську збиралися базари, двічі на рік — ярмарки, на яких торгували хлібом, худобою, ма­нуфактурою, шкіряними та іншими товарами.

У 1858 році селище перейменували на Єланець. Згідно закону від 24 лютого 1866 року про поземельний устрій державних селян за жителями Єланця закріпили ті наділи, якими вони користувалися досі, за які вони сплачували щорічну державну оброчну подать. У 1886 році державні селяни були переведені на відкуп. Частина жителів села займалась ремісництвом, у 1905 році у селищі було 3 бондарі, 11 ковалів, 5 теслярів, 5 колісників. У 1904 році почав працювати млин Коваленка, який переробляв 150 ти­сяч пудів зерна на рік, його обслуговували 14 робітників.

Напередодні першої світової війни волосний центр Єланець налічував 4,5 тис. жителів. У центрі села, на великому базарному майдані, стояли церква, синагога, земська поштова станція (телеграфну лінію від містечка Братське до Єланця провели у 1908-1909 роках), торгували 15 лавок, кілька трактирів. У 70-их роках XIX ст. земство відкри­ло лікарню на 4 ліжка (згодом їх кількість збільшилась до 10), де працювали лікар, два фельдшери та дві акушерки. У 1861 році в селі відкрилася парафіяльна школа, яку відвідувало близько 20-ти учнів, у 1873 — земська, де навчалося 65 дітей; з 1909 року почала працювати ще одна така ж школа.

У квітні 1919 року в Єланці було обрано Раду робітничих, селянських і солдатських депутатів, у січні 1920 року — створено ревком. У 1923 році в селі було організовано споживчу і сільськогосподарську кооперації, через які селяни одержували державні позички -грішми, посівним матеріалом, тяглом і реманентом. У 1924 році 160 сімей се­лян створили три кооперативні об'єднання; в січні 1925 року 14 сімей об'єдналися в ТСОЗ «Червоний незаможник», який мав 136 десятин землі, 20 коней, 17 корів, 20 бо­рін, 4 жатки і трактор. У січні 1926 року в Єланці було організовано машинно-тракторне товариство «Хлібороб», а трохи згодом — «Новий шлях».

Після ліквідації волостей Єланець як центр сільської Ради увійшов до Вознесенського району. У вересні 1926 року було створено Єланецький район.

У квітні 1920 року в Єланці відновила роботу лікарня, крім неї у 1928 році працювали аптека і медамбулаторія. У 1921 році в Єланці відкрили дитячий інтернат, у 1923 — ди­тячі ясла. У двох початкових школах в 1925 році навчалося 232 учні, працювало шість вчителів. Відчинили двері сільбуд і бібліотека. 1927 року до дня 1 Травня у сільбу­ді було обладнано стаціонарну кіноустановку. В тому ж році було відкрито семирічну школу (у 1935 році перетворена на середню), у 1940-1941 навчальному році в ній нав­чалося більше 600 учнів, працювало 28 вчителів.

У 1930 році на базі ТСОЗів були створені чотири сільськогосподарські артілі: «Перше травня», ім.Сталіна, «3-я сесія» та «Червоний пролетар», які об'єднали 1270 госпо­дарств. В сусідньому селі Куйбишевка в 1931 році було створено Єланецьку МТС. В середині 30-х років в МТС було чотири тракторних бригади, які обробляли понад 80 відсотків земельної площі всіх колгоспів села.

У 1930-х роках в Єланці з'явилися промислові підприємства. Тут збудували райхарчокомбінат, маслозавод, пекарню, млин, райпромкомбінат з виробництва цегли і черепи­ці. Промартіль ім. Кірова випускала швейні вироби. В 1939 році дала світло колгоспна електростанція. В селі працювали швацька і кравецька майстерні, крамниці, універ­маг. У 1932-1933 роках було закладено парк. Діяли лікарня на 30 ліжок, амбулаторія, аптека. У 1938 році відчинив двері новий кінотеатр. В Єланці працювали дві районні і одна шкільна бібліотеки.

З 8 серпня 1941 року по 19 березня 1944 року Єланець був окупований нацистами. Понад 250 юнаків і дівчат були вивезені на примусові роботи до Німеччини. З 324 жите­лів Єланця, які пішли на фронт, загинули 200 чоловік.

Великі збитки під час окупації були завдані колгоспам: зруйновані 9 конюшень, 7 свинарників, 2 вівцеферми, а також кузні, автогаражі, птахоферма і зерносховище.

У 1944-1946 роках були відновлені промислові і комунальні підприємства, а також радіовузол і телефонна станція. На базі місцевої сировини почало працювати гончарне підприємство. Лише у 1947 році були освоєні довоєнні посівні площі, а вже у 1949 році з кожного гектара землі збирали 100-пудовий врожай зернових.

У 1950 році в Єланецькій лікарні, де нараховувалось 35 ліжок, працювали 20 медпрацівників. В середній і трьох початкових школах 42 вчителя навчали 949 учнів. Був від­ремонтований клуб, біля нього жителями Єланця закладено парк.

У 1957 році колгоспи села об'єдналися в один — «40-річчя Жовтня», за яким закріпили 14693 га сільськогосподарських угідь. З 1960 року колгосп став спеціалізуватися на відгодівлі свиней. Після реорганізації МТС машинно-тракторний парк господарства нараховував 60 тракторів, 18 комбайнів, 24 автомашини. Працювала майстерня з ре­монту сільськогосподарських машин.

У 1968 році Єланець віднесено до селищ міського типу. Було реконструйовано центральні вулиці — тут насадили сквери, розарії, проклали асфальт. У тому ж році було споруджено чотириповерхове адміністративне приміщення, кілька багатоповерхових будинків, районний універмаг, приміщення автовокзалу, дитячий комбінат, готель, бу­динок зв'язку; пущено в дію хлібопекарню, олійний завод. Через річку Гнилий Єланець збудували 2 залізобетонні мости. У 1963 році Єланець отримав струм від держав­ної мережі. Селище повністю електрифіковане і радіофіковане. Сталися зміни і в соціальній сфері. Крім районної лікарні на 175 ліжок, працювали поліклініка, пологовий бу­динок, протитуберкульозний диспансер, дитяча консультація. На кошти колгоспу було побудовано лікарню на 50 ліжок.

У 1969-1970 навчальному році у середній і восьмирічній школах, вечірній та заочній школах робітничої молоді працювало 52 вчителі і набувало знань 1050 учнів. У 1963 році відкрило двері сільське професійно-технічне училище, яке готувало механізаторів. У 1967 році відкрилася дитяча музична школа. У районному будинку культури і клубі колгоспу «40-річчя Жовтня» працювали 8 гуртків художньої самодіяльності. У селищі працювали кінотеатр, будинок піонерів, 6 бібліотек.

У 1963 році в Єланці почав працювати свинарський комплекс потужністю 14-16 тисяч голів на рік. У 1977 році була проведена реконструкція приміщень комплексу, що доз­волило утримувати в них до 8 тисяч поросят. У 1976-1980 роках з розрахунку на 100 га сільгоспугідь було вироблено 109 цнт. м'яса.

Напочатку 1980-х років колгосп «40-річчя Жовтня» мав 53 трактори, 19 комбайнів, 31 автомобіль. Працював крупний механізований тік.

Найбільше промислове підприємство селища — «Міжколгоспбуд», створений у 1957 році. Цегельний завод, який працював при ньому, випускав до 1 млн. штук цегли на рік. 3. У 1982 році розгорнулися роботи з будівництва водоводу. Бузька вода стала надходити в райцентр і села району.

У 1985 році будується багатоповерховий терапевтичний корпус райлікарні. В цьому ж році в Єланці запалено факел від мережі природного газу.

Джерело: