Березнегуватский район
| Загальні відомості |
|
 |
Районний центр: Березнегувате
Площа району становить 126372 га (1,26 тис. кв. км.), з них площа сільськогосподарських угідь — 114,2 тис. га.
Населення району становить 21,7 тис.
Березнегуватськийрайонзнаходитьсяупівденно-східнійчастиніМиколаївськоїобласті, намежізХерсонськоюіДніпропетровськоюобластями, межуєзКазанківським, Новобузьким, БаштанськимтаСнігурівськимрайонами.
Історія
Історія степового Причорномор'я багата, своєрідна, насичена подіями. Цей край давно заселений. Археологічні розкопки свідчать, що ще 15 тисяч років тому тут жили люди. Багато століть назад по сивих ковилах степів летіли кіммерійські вершники, а бородаті скіфи купали своїх коней у чистих водах Гіпаніса — Південного Бугу. Донині бурхливі літні зливи вимивають із землі бронзові наконечники стріл, уламки грецьких амфор, почорнілі ольвійські монети, глиняні козацькі колиски. Багато чужинців намагалися заволодіти прибузькими землями — орди печенігів, половців, монголо-татар, а також литовці, кримські татари, турки спустошували цей край. І саме тут, на південному рубежі, у Дикому полі, ставали на захист рідної землі відважні лицарі волі — запорізькі козаки, грудьми закриваючи Україну від турецької і татарської зброї. З кінця XVII століття господарчий розвиток краю пов'язаний з утворенням Запорізької Січі. Запорізькі й прибузькі козаки, незважаючи на численні небезпеки, уперто просувалися до моря, утворюючи острівці хліборобської культури. Степ, на який з півночі тиснула багата хліборобська культура, був просто приречений з'єднатися з морем. Це і відбулося в результаті російсько-турецьких воєн.
Подальша історія краю пов'язана з виходом Росії до Чорного моря і освоєнням причорноморських степів. В книзі В. Лободи „ Топонімія дніпробузького межиріччя «, на стор.25 вказується дата першої згадки про Березнегувате — 1778 рік; першоджерело — Генеральная карта Новороссийской и Азовской губерній, 1778 (ЦДВІА, ф. ВУА спр. 20126). Але офіційно роком заснування Березнегуватого вважається 1787 рік. Див.» Історія сіл і міст України. Миколаївська область“.Офіційна історія заселення нашого краю бере початок з 1783 року, коли внаслідок двох успішних російсько-турецьких війн до складу Російської імперії увійшли південноукраїнські землі та Крим. В. В. Лобода в книзі «Топонімія Дніпробузького межиріччя» пояснює виникнення назви селища від найменування балки, в якій густо росли берести. Берест — одна з назв в'яза листоватого (Ulmus camprestris) — листопадне дерево, яке відноситься до роду в'язових, висотою до 30 м;1,5 м в діаметрі. Живе до 300 років. Світлолюбний, посухостійкий. З найстаріших будівель ХІХ ст. нам в спадок перейшли діючий храм Святого Воскресіння Христового в Березнегуватому, побудований в 1868 р.; храм Покрови Богородиці в с. Висунськ, збудований в 1866 р.; недіюча церква Святого Миколи Чудотворця 1895 р. в с. Новосевастополь.
Десь близько 200 років налічує будівля синагоги в Березнегуватому. З найстаріших виробничо-адміністративних об'єктів, що зводилися у XIX — на початку XX ст., у Березнегуватому є три приміщення комплексу Нагартавської лікарні, збудованої у 1898—1899 рр. (у комплексі було всього 8 приміщень), приміщення арештного дому (найстаріше приміщення техучилища), приміщення церковно-приходської школи (майстерня біля кладовища), приміщення кредитного банку (приміщення редакції і друкарні), приміщення селянського банку (приміщення районного музею), приміщення заїжджого двору Висоцького (Будинок дитячої творчості), приміщення будинку С. Т. Заїкіна (приміщення старої пошти), приміщення ветстанції. В селі Сергіївка добре збереглося приміщення будинку поміщика Бредихіна (одне з приміщень Сергіївської ЗОШ І-ІІІ ст.).Біля села Пришиб збереглися залишки будівель та артезіанської свердловини пивзаводу поміщика Висоцького.
Історія Березнегуватського району бере свій початок з 1923 року, коли було проведено новий адміністративно-територіальний поділ. Замість старої системи губернії-повіту-волость введена нова — губернія-округ-район. Згідно Постанови ВУЦВК 7 березня 1923 року Одеська губернія була розділена на Одеський, Миколаївський, Херсонський, Балтський, Первомайський і Єлисаветградський округи. До складу Миколаївського округу входило 8 районів, серед яких був і Березнегуватський район. За час існування Миколаївського округу в його складі проходило ряд змін. Постановою ВУЦВК і Радою Народних Комісарів УРСР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округів і перехід на двоступеневу систему управління» на території України були ліквідовані округи і створені 503 самостійні одиниці. Березнегуватський район ввійшов до складу Миколаївської області на підставі Постанови ЦВК СРСР 23 вересня 1937 року.
Пам'ятки
Свято-Воскресенська церква в смт Березнегуватому. Покровська церква в с. Висунську. Церква святого Миколи Чудотворця вперше згадується у 1801 році.