Партнери

Державний архів Миколаївської області – єдина на території Миколаївщини державна архівна установа, що зберігає документи з історії краю за період з кінця ХVIII ст. до сьогодення.

Історія архівів Миколаївщини почалася наприкінці ХVIII ст., коли до Миколаєва з Херсона разом із установами Чорноморського адміралтейського правління був передислокований Центральний Чорноморський військово-морський архів. 3 травня 1844 р. за розпорядженням Миколаївського військового губернатора, адмірала М.П. Лазарєва засновано «загальний для всіх присутствених місць» міський архів. Із встановленням радянської влади в січні 1920 р. архіви Миколаївщини націоналізовано і передано у відання Миколаївського губернського відділу народної освіти, при якому у 1921 р. як керівний координаційний центр усієї архівної мережі Миколаївської губернії розпочала роботу губернська архівна секція. З того часу відбулася низка реорганізацій і змін назв архіву. У 1923-1925 рр. він називався Миколаївський міський архів, у 1925-1930 рр. – Миколаївське окружне архівне управління, з 1930 р. – Миколаївське місцеве архівне управління. У 1932 р. в зв’язку із запровадженням нового адміністративно-територіального поділу України і створенням областей Миколаїв було включено до складу Одеської області, а Миколаївське місцеве архівне управління реорганізовано в Миколаївський державний історичний архів, підпорядкований Одеській обласній архівній управі. Після утворення в 1937 р. Миколаївської області, наступного, 1938 р., Миколаївський державний історичний архів перейменовано в Миколаївський обласний історичний архів, а в 1941 р. – Державний архів Миколаївської області. З 1939 р. до 1960 р. архів функціонував у системі НКВС. У 1958 р. Державний архів Миколаївської області перейменовано на Миколаївський обласний державний архів, у 1960 р. його передано із системи МВС в підпорядкування архівного відділу Миколаївського облвиконкому. У 1980 р. архіву повернуто назву «Державний архів Миколаївської області».

Сьогодні в тринадцяти сховищах архіву, розташованих у двох корпусах, площа яких складає 3797,3 кв. м, сконцентровано 6041 фонд, зберігається 1 127 291 од. обл. на паперовій основі, 34504 од. обл. кіно-, фото-, фоно-, відеодокументів.

Основні завдання держархіву полягають у забезпеченні реалізації державної політики та здійсненні управління у сфері архівної справи і діловодства на території Миколаївської області, внесенні до Національного архівного фонду України архівних документів місцевого значення, веденні обліку та постійного зберігання цих документів, популяризації історичних джерел і використання відомостей, що в них містяться, проведенні науково-методичної роботи в галузі архівознавства, документознавства та археографії. В архіві функціонують відділи: організаційної, кадрової та режимно-секретної роботи; зберігання, обліку та довідкового апарату; інформації та використання документів; формування Національного архівного фонду і діловодства; фінансово-економічного та матеріально-технічного забезпечення; сектор фізичної збереженості документів; дорадчі органи: колегія, експертно-перевірна комісія, науково-методична рада, науково-консультативна рада з представників громадськості. Держархів здійснює організаційно-методичне керівництво 19 архівними відділами (секторами) райдержадміністрацій і 4 архівними відділами міських рад, трудовими архівами, архівними підрозділами і діловодними службами понад 200 установ, організацій, підприємств обласного рівня.

Документи, що зберігаються в держархіві області, широко використовуються у наукових і практичних цілях. Архів застосовує різноманітні форми і методи для ознайомлення потенційних користувачів зі складом і змістом архівних фондів (ініціативне інформування, виставки документів, лекції, екскурсії), готує до друку збірники документів та довідники, виконує тематичні, генеалогічні, соціально-правові запити, проводить науково-практичні конференції, круглі столи, радіо- і телепередачі тощо. Співробітники архіву займаються оцифровуванням архівних документів. З деякими з них можна ознайомитися на вебсайті архіву. Число дослідників і користувачів архівної інформації в державному архіві Миколаївської області зростає з року в рік. Серед них – історики, краєзнавці, письменники, юристи, економісти, соціологи, викладачі та студенти вузів. Останніми роками в читальних залах архіву працювали дослідники з країн СНД, Німеччини, Канади, Японії, Сполучених Штатів Америки, Ізраїлю, Австралії, Польщі та інших країн. За результатами вивчення документів архіву написано чимало монографій, захищено дисертацій тощо.

У складі Державного архіву Миколаївської області діє науково-довідкова бібліотека, де зберігається довідкова і краєзнавча література, офіційні видання місцевих установ, газети та журнали від 1790 р., колекції листівок і плакатів.

Перша українська гімназія бере свій початок з 1863 р., коли було відкрито Миколаївське жіноче училище I-го розряду. З 1864 до 1870 р. мало назву – Миколаївське Маріїнське жіноче училище I-го розряду, з 20 вересня 1870 р. до 1918 р. – Миколаївська перша Маріїнська жіноча гімназія. У радянські часи у цій будівлі знаходилася середня школа № 5, у 1993 р. вона була перейменована на Українську педагогічну гімназію, що у 1998 р. реорганізована у Першу українську гімназію. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 104-р гімназії присвоєне ім’я видатного українського історика, композитора, громадського діяча Миколи Аркаса.

Будинок Першої української гімназії імені Миколи Аркаса (вул. Нікольська, 34) включений до державного списку нерухомих пам’яток архітектури місцевого значення як будинок школи, де навчався В. Хоменко, юний розвідник, учасник підпільної організації «Миколаївський центр», та як будинок Маріїнської гімназії, збудований у 1892 р. за проєктом архітектора С. О. Штукенберга.

Сьогодні Перша українська гімназія – загальноосвітній навчальний заклад ІІ-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української та англійської мов, що здійснює науково-теоретичну, загальнокультурну підготовку учнів. Головна мета гімназії – надання обдарованим і здібним дітям оптимальних можливостей для отримання різнобічної освіти, реалізація творчих здібностей і нахилів дітей в ім’я збагачення інтелектуального потенціалу як найвищої цінності нації, відродження й утвердження національної культури, духовної єдності громадян України.

Однією з особливостей навчально-виховного процесу в закладі є участь дітей у пошуково-до

слідній роботі, завдяки якій формується особистість, розвиваються творчі здібності учнів, життєві компетенції. Активно працює наукове товариство гімназистів «Інтелектуал», до якого входять учні 8-11-х класів, серед них - члени обласного територіального відділення МАН України. Щорічно учні гімназії є переможцями Всеукраїнських учнівських предметних олімпіад.

З метою вшанування пам’яті видатного земляка М.М.Аркаса в центральній частині приміщення встановлено його скульптурну фігуру, в музеї історії гімназії створена тематична експозиція, присвячена життю і творчості Аркаса. Щорічно з 1994 р. у січні проводяться Аркасівські читання за підсумками пошуково-дослідницької діяльності учнів. Здійснюється співпраця з Христофорівською ЗОШ Баштанського району Миколаївської області. За результатами навчального року кращі учні 10-х–11-х класів нагороджуються благодійною грошовою премією імені Миколи Аркаса.

Дізнатися про діяльність навчального закладу можна на вебсайті.

Громадська організація «Українське товариство «Просвіта» Миколаївщини» – українська організація культурно-просвітницького спрямування, що є правонаступницею товариства «Просвіта», заснованого на початку 1907 р. групою миколаївських ентузіастів на чолі з Миколою Аркасом. 16 лютого 1907 р. на засіданні Миколаївського присутствія під головуванням миколаївського градоначальника, контр-адмірала В. Зацаренного товариство було зареєстроване та затверджений статут, підготовлений миколаївським педагогом і художником Ю. Маковським, в якому було вказано, що мета діяльності організації – допомогти розвитку української культури і просвіті українського народу його рідною мовою. Урочисте відкриття відбулося 25 лютого 1907 р. На зборах, що відбулися цього ж дня, з-поміж 150 присутніх головою обрали М. М. Аркаса. У складі товариства діяли 4 відділи: літературно-науковий, артистично-музичний, книгарні і книгозбірні, господарський.

Миколаївська «Просвіта» організовувала літературно-музичні вечори, відзначала Шевченківські роковини, здійснювала постановку вистав, лекційну діяльність. Лекції присвячувались історії України, відомим культурним діячам – І. Котляревському, М. Заньковецькій, П. Ніщинському, І. Карпенку-Карому, Б. Хмельницькому. Щорічними були концерти-звіти.

Після смерті М. Аркаса (1909) «Просвіта» працювала під керівництвом голови ради, який обирався щорічно.

У роки Першої світової війни товариство надавало пожертви військовим госпіталям, благодійницьким організаціям та діючій армії, спонсорувало Тетянинський комітет допомоги потерпілим від війни. У 1916 р. проведено 20 концертів та вистав у міських госпіталях.

У 1917 р. діяльність товариства активізувалася серед сільського населення. Засновано організації у селищах Сухий Єланець, Снігурівка, Лиса Гора, Новогригорівка, Євгенівка, Софіївка, Мар'ївка. Впорядковувалися народні читальні, утворювалися співочі гуртки. Найбільше уваги приділялося поширенню книжок. Товариство брало участь у заходах політичного спрямування, організовувало мітинги, маніфестації.

13 червня 1920 р. Миколаївська «Просвіта» на загальних зборах прийняла «радянський» зразковий статут, що передбачав її функціонування «на соціалістичних засадах». Товариство брало участь у відкритті клубів, дитячих садків, музеїв, організовувало народні хори, влаштовувало виставки картин, літератури, проводило вечори.

У 1924 р. товариство «Просвіта» було ліквідоване радянсько-комуністичною владою «як осередок українського буржуазного націоналізму».

З початком перебудови й національного піднесення в Україні за ініціативою активного населення у 1989 р. виникло Миколаївське обласне товариство української мови імені Тараса Шевченка. 22 березня 1989 р. на установчих зборах було обрано правління, до якого увійшли письменник В. Бойченко (голова), інженер В. Сліпець (заступник голови), агроном Ф. Грозов (секретар). У грудні 1992 р. товариство було перейменоване на Миколаївську обласну організацію Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

У 2018 р. товариство було перейменовано на Громадську організацію «Українське товариство «Просвіта» Миколаївщини», на загальних зборах прийнята нова редакція статуту.

У різні роки товариство очолювали М. Загородній, Н. Огренич, І. Марцінковський. З 2019 р. головою товариства є О. Мачула.

Метою цієї громадської просвітницької організації є утвердження української мови як єдиної державної мови в усіх ділянках суспільного життя, національно-державне відродження і розвиток української мови і культури, духовності, моралі, формування національної та державницької свідомості українців, почуття українського патріотизму, поширення знань серед населення.

Члени відродженої «Просвіти» продовжують справу, розпочату її засновниками:

• активно беруть участь у патріотичних заходах на утвердження і розбудову української держави (агітації, лекції, мітинги);
• проводять освітні заходи (лекції, виставки, конкурси, вечори тощо);
• здійснюють науково-дослідну діяльність, спрямовану на дослідження історії й культури краю з оприлюдненням результатів своєї діяльності;
• організовують концертно-мистецькі заходи;
• видають книги, що пов’язані з Миколаївщиною.

Дізнатися про діяльність організації можна на сторінці у соціальній мережі «Фейсбук».