Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

280 280 1910. Міські прибутки – 42600. Отже, найбільшу частку доходів міського громадського управління становили надходження від нерухомого майна, користування землею, торгівлі, промислових і ремісничих закладів та промислів. Так, Херсонська міська дума у 1878 р. від нерухомого майна і оброчних статей мала 48,2 % від загальної кількості доходів, землі – 37,7 %, з торгівлі – 8,7 %, з промислових і ремісничих підприємств – 4,5 %; у 1898 р. – відповідно 71,8 %, 3,8 %, 5,2 %, 9,3 %. У 1899 – 1908 рр. прибутки від міського майна і оброчних статей становили в середньому 70,77 % від загальної кількості доходів, торгівлі – 4,34 %; спостерігається тенденція до зменшення зборів з майна і збільшення їх з промислових і ремісничих підприємств та промислів. Міська дума повітового міста Акерман Бессарабської губернії у 1872 – 1890 рр. мала таке співвідношення прибутків: від міського майна і оброчних статей – 20,8 %, міської землі – 23,5 %, торгівлі – 27,3 %, ремісничих і оброчних статей – 20,8 %, міської землі – 23,5 %, торгівлі – 27,3 %, ремісничих і промислових закладів і промислів – 16,1 %. У 1912 р. дума заштатного міста Очаків мала доходів з нерухомого майна – 2,8 %, від загальної кількості доходів, з міських земель – 71,6 %, торгівлі – 1,6 %, з промислів – 4 %; Овідіопольська дума мала основну частину прибутків від нерухомого майна і землі(від 2/3 до ¾ від загальної кількості доходів). Таким чином, якщо повітові міста одержували понад 40 % прибутків від торгівлі, промислових і ремісничих закладів, то заштатні містечка – більшу частину прибутків від землі. Міське громадське управління мало право на підставі загальних цивільних законів і міських положень 1870 і 1892 років придбавати і відчужувати майно, встановлювати правила і розцінки для продажу і викупу того майна, яке призначалося під забудову і благоустрій міста, згідно затвердженому плану, укладати договори, вчиняти цивільні позови й виступати в суді відповідачем з майнових справ, встановлювати правила відання капіталами міста. Міське самоврядування встановлювало ціни на хліб і м’ясо, тарифи на послуги візників і проїзд міськими кінними залізницями й іншимми удосконаленими