Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

114 114 прогімназія, 2-класне міське училище, безкоштовна лікарня, 2 притулку, бібліотека [42, Стб. 878]. Атмосферу міста та діяльності органів міського самоврядування Балти передають дописи сучасників, жителів міста. Балта. 13 квітня 1907 рік. Сумно і нудно іде у нас життя, здається, що як і раніш людям тільки і можна, що сидіти по канцеляріях та ходити у клюб і грати по „маленькой". Здається, що та уся хуртовина, що пройшла понад Поділлям і зачепила Балту, нікого глибше не зворушила. Що це так, то яскравим фактом до того були вибори міського голови, що відбулись 6-го квітня. Вибрали д. Преображенського, що вже вісім років у нас головою і, діяльність котрого майже ні в чому не виявилась. Правда, кажуть, він виклопотав для міста жіночу прогимназію, але ж для чого ця прогимназія, як для бідного народу (міщан) нема жадної народньої школи і на „народню“ освіту місто не дає, ані одної копійки, так саме, як не дає воно і для лікарування людей. 22 квітня, балтський „отділь союза русскаго народа“ має освящати свій прапор. Це дуже турбує євреїв, котрі бояться, що після освящення може бути маніфестація, а після неї і погром, як вже де було у 1905 році [43]. Балта. 14 серпня 1907 року. Життя у нашому місті тягнеться занадто мляво та нудно. Все, здається спить і ніщо не ворушить цього сну. Незабаром будуть треті вибори до Державної Думи, але про них наче ніхто не споминає. З огляду на поділ виборців по куріях та по національностях можна сподіватись, що Балта пошле двох виборців-евреїв та одного – члена союза „русскаго народа". Не що давно були збори місцевої думи, яка, між іншим, одмовилась дати допомогу лікарні „Человеколюбиваго Общества", що дає лікарську запомогу бідноті з міста. Й субсідії прохали всього тілько 300 карб., тоді як лікарня слабих міщан приймає не менш 6000 душ за рік. З цього виходе, що „отці міста" пожалкували дати за кожного слабого 5 коп. Звісно, що їм на все це – начхать, бо вони, слава Богу, здорові, й до лікарні не підуть, а місцева біднота нехай собі слабує: яке їм діло до бідноти? [44].