Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020.

111 111 станція; 76 лавок; оптовий склад вина і спирту; 14 винних погребів; 3 винних лавки; корчма; 6 лісових складів; пекарня; заклад штучних мінеральних вод; повітового міста Ананьєва 96 верст; волості - село Завадівка 9 верст; станції залізниці Врадіївка 70 верст; парової пристані Одеса 86 верст [35, C. 129]. Березівка, місто (Ново-Олександрівка) – місто Ананьївського повіту Херсонської губ. У 1897 р всього жителів 6154, з них євреїв 3458 (православних близько 2500). 26 квітня 1881 року тут відбулися великі антиєврейські заворушення; з числа 161 єврейського будинку вціліли лише дві будівлі – молитовня і аптека, інші виявилися сильно пошкодженими (в 1905 р, в жовтневі дні всеросійських погромів, християнське населення зберегло спокій, незважаючи на підбурювання). Є: цвинтар, найстарішої могилі якого налічується 70 років (тут поховані клаптики Тори, розірваної під час погрому в 1881 р); похоронне братство, що виникло біля 60 років тому; синагога, яка існує 60 років (тут зберігається Тора 80 років); три молитовні будинки, з яких одному (ортодоксів, по суті – хасидів) налічується 45 років, другому (майстрових) – 40 років, третьому, заснованому похоронним братством, 25 років; чоловіче товаристське училище і приватне, змішане; суспільство допомоги бідним. Коробковий збір досягає 3800 рублів [36, стлб. 218]. 4475 жит. Лісові склади, до 100 торгово-промисло. закладів. За старих часів - важлива станція чумацького шляху з західних губерній на Перекопські соляні озера [37, C. 252]. Дореволюційна Березівка була другим після Каховки ринком для найму сільськогосподарських робітників. Сюди приходили найматися до поміщиків селяни з Ананьївського, Тираспольського і Одеського повітів, а також робітники з Київської, Полтавської, Подільської та інших губерній. Серед них - діти у віці 8- 14 років, яких наймали в маєтку в якості подпаску за харчі та одяг. В окремі роки в містечко прибувало по 5-6 тис. Сільськогосподарських робітників. Це були переважно бідняки, які не мали можливості прожити за рахунок свого господарства [33].