Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

102 102 станції, наплавний міст через річку Дністер, 4 постоялі двори. Головне заняття мешканців Маяків торгівля, сплав лісу по Дністру, городництво, виноробство, перевезення. В місті працювали 54 дрібні промислові та ремісничі об’єкти, в тому числі лісна пристань, 2 цегляних заводи, 2 парові і 5 вітряних млинів, парова лісопилка, заклад штучних мінеральних вод, 27 гончарень, 6 кузень, 5 столярних, 2 колісні і 3 бондарні майстерні, які виробляли продукції на суму 44800 руб. В місті знаходилося 4 лісні склади, оптові склади спирту і пива, 36 магазинів, з них – бакалійних – 21, галантерейних – 2, мануфактурних – 5, продовольчих – 6, інших товарів – 2, трактирів – 3, винних погребів – 9, щоденно проводились базари [28]. Ізмаїл, повітове місто Бессарабської губернії, розташоване на лівому березі Чілійського рукава Дунаю, між озерами Ял пух на Заході і Каталбух на Сході. У 1892 р. Ізмаїл мав 31171 чол. жителів(17461 чоловіків і 13710 жінок). Національний склад населення досить різноманітний(великороси – розкольники, малороси, болгари, цигани, євреї й інші). Місто вело велику торгівлю, головним чином, хлібом і іншими землеробськими продуктами. В 1891 р. було 339 торговельних установ з річним оборотом 1099800 руб., 240 млинів, 21 завод з річним оборотом близько 30 тис. руб. У місті – 2 лікарні з 46 ліжками; прогімназія чоловіча і жіноча, міське училище; митниця. В 1871 р. в ізмаїльський порт увійшло 721 судно із загальною місткістю в 79700 тонн; в 1880р. увійшло й вийшло 1000 суден [29]. Після російсько-турецької війни 1877-1878 рр. Ізмаїл знову переходить до складу Росії. Придунайські землі, в тому числі і Ізмаїл, поступово втягуються в орбіту капіталістичного розвитку. Місто розвивається як торгово-транзитний центр, спеціалізується на переробці сільськогосподарської сировини. Розгорнув роботу Ізмаїльський порт. У 1879 році через порт було вивезено 273 тисяч чвертей пшениці, 139 тисяч чвертей кукурудзи. У міських крамницях щорічно продавалося товарів на суму понад 2 мільйони рублів. Намітилися певні зрушення в промисловому розвитку міста. Споруджуються парові млини. У 1903 році було засновано Російське Дунайське