Головна

 

Днями до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека завітали учні Миколаївський ліцей 60 у супроводі вчителів та бібліотекаря. Для них було проведено ознайомчу екскурсію. Наші гості дізналися багато цікавих фактів з історії бібліотеки, яка цього року відзначає свій 145-річний ювілей.

У відділі документів і наукових розвідок з питань краєзнавства екскурсантів гостинно зустріла завідуюча відділом Анна Трокай. Вона розповіла гостям про особливості роботи з краєзнавчими матеріалами і показала сучасні підшивки миколаївських газет «Рідне Прибужжя», «Український південь» та газету «Южанинъ», що виходила у місті у 1880-ті рр.

Учням продемонстрували настільну гру «Світ гарду» та запросили у майбутньому відвідувати бібліотеку не тільки заради серйозної наукової роботи, а й з метою цікавого та пізнавального дозвілля.

У Центрі міжнародного партнерства юним ліцеїстам розповіли про можливості вивчати англійську мову разом з викладачем Оксаною Мехедою, а також відвідувати засідання Англійського розмовного клубу «Діалог» для спілкування з носіями мови Бредом Банністером і Роджером Хіллом.

Музей книги (відділ з науково-дослідної роботи з рідкісними і цінними виданнями) вразив екскурсантів своєю вишуканою красою та неповторною колоритною атмосферою. Завідувач Музею Богдан Кошмал показав екскурсантам розкішні сучасні подарункові видання та гордість музею – унікальні стародруки, що є справжнім скарбом бібліотеки.

Знайомство з бібліотекою було сповнене щирими емоціями та словами вдячності наших гостей.

Такі зустрічі надихають нас створювати нові можливості для відвідувачів. Попереду ще чимало цікавих зустрічей та подій.

 

Читати далі: Днями до бібліотеки завітали учні Миколаївського ліцею 60 у супроводі вчителів та бібліотекаря

 

9 вересня відбулося чергове засідання розмовного клубу «СловоТворення» у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Темою обговорення став роман Марини Смагіної «Кімната». На початку зустрічі спікерка зазначила кілька цікавих фактів з біографії молодої письменниці, перекладачки, журналістки та редакторки з Херсонщини, що увійшла в літературне середовище зі збіркою поезій «Тобі», а нині радує читачів романами та дитячою прозою. До речі, у 2016 році її дебютний роман «Волковиці» отримав відзнаку «Найкраще українське фентезі» на конкурсі «Коронація слова».

Розмова плавно переросла у дискусію щодо сюжету роману «Кімната», який занурює читача у чарівний, трохи магічний та химерний світ пригод головної героїні, яка шукає господарів втрачених речей. Присутні із задоволенням ділилися враженнями від твору, розмірковували над сенсом окремих сюжетних елементів та згадували цікаві слова та вишукані мовні конструкції, що найбільше вразили. Особливої теплоти зустріч додали історії з життя наших гостей, якими вони ділилися під час спілкування.

Щиро дякуємо всім учасникам за активність та щирі емоції.

Наступна зустріч відбудеться 16 вересня.

Приєднуйтеся до «СловоТворення» і вивчайте мову із задоволенням у колі однодумців!

 

Читати далі: Відбулося засідання розмовного клубу «СловоТворення» де темою обговорення став роман Марини...

 
 
Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з освітнім серіалом Національної освітньої платформи Дія.Освіта  https://osvita.diia.gov.ua/ «Права людини, рівність та інклюзія в держслужбі: європейські практики»  https://osvita.diia.gov.ua/.../human-rights-equality-and...
Цей освітній серіал створено для державних службовців, а також всіх, хто розвиває демократичні та доступні інституції в Україні. У пʼяти серіях експерти й експертки розповідають:
 -як Україна захищає права людини під час війни;
 -які практики держав ЄС у сфері рівності та недискримінації корисні для України;
 -як рішення Європейського суду з прав людини впливають на законодавство та євроінтеграцію;
 -чому рівність сприяє економічному розвитку, залученню інвестицій та поверненню громадян;
 -як говорити про рівність та інклюзію на міжнародних майданчиках.
Серіал поєднує міжнародні стандарти, український контекст і рекомендації для застосування принципів рівності та недискримінації у професійній діяльності держслужбовців. Складається з 5 серій та фінального тесту.
Користуйтеся з користю!
 
 
 

 
 
Друзі, пропонуємо вашій увазі книгу кандидата історичних наук, журналіста і редактора was.media Едуарда Андрющенка «Архіви КГБ. Невигадані історії» (Харків : Vivat , 2025), що була подарована бібліотеці PEN Ukraine.
Автор детально досліджував розсекречені документи Комітету держбезпеки СРСР в архіві Служби безпеки України у Києві. Згодом знайдені матеріали були опубліковані в українських та зарубіжних виданнях.
В основу кожної статті покладено події з життя українців у роки радянського тоталітаризму, їхні випробування й особисті трагедії. Наразі в цій книзі зібрано 18 реальних історій, зокрема, про зірваний шлюб онучки Івана Франка Віри із племінником Лесі Українки Юрієм Косачем; про ув’язнення дружини Володимира Сосюри – Марії, яка була агенткою спецслужб; про кампанію з дискредитації культового режисера Сергія Параджанова.
Більшість з них – політичні, але є й декілька кримінальних – про злочинця, який прагнув потрапити за кордон; про відставного військового, який планував вибух пасажирського літака та ін.
Едуард Андрющенко наголошує: «Нові історії з документів КГБ обов’язково будуть – але, схоже, вже після перемоги. Серед інших речей, за які сьогодні воює Україна, є власний погляд на історію. А отже, і відкриті архіви».
Запрошуємо до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека ознайомитись з виданням!
 
 
 

 

Кремінь Дмитро Дмитрович – український поет, публіцист, есеїст, перекладач, заслужений діяч мистецтв України. У 1999 р. отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка за збірку поезій «Пектораль».

Дмитро Кремінь народився 21 серпня 1953 року в селі Суха Закарпатської області. Після закінчення Ужгородського державного університету (1975), переїхав в Казанку на Миколаївщині, де за направленням працював учителем української мови та літератури. Після переїзду до Миколаєва, Дмитро Дмитрович у різні роки перебував на посадах доцента Миколаївської філії Київського національного університету культури і мистецтв, Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, професора Південнослов'янського інституту Київського славістичного університету, Міжнародного класичного університету імені П. Орлика, Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Дмитро Кремінь був одним із засновників обласної газети «Радянське Прибужжя» (згодом «Рідне Прибужжя»), в якій працював оглядачем з питань культури і життєвого середовища, редактором відділу культури і відродження, заступником головного редактора. За сумісництвом керував літературною студією «Борвій» при Обласному будинку художньої творчості. Був редактором літературного інтернет-журналу «Літературний Миколаїв», головним редактором часопису «Соборна вулиця». З 2010 року по січень 2018 року – голова Миколаївської обласної організації Національної спілки письменників України. Творчий набуток письменника є невід’ємною частиною сучасної української літератури. Він є автором близько 30 видань і 500 пісень.

Дмитро Кремінь – лауреат Республіканської літературної премії ім. Василя Чумака (1987), культурологічної премії ім. Миколи Аркаса (1994), Всеукраїнської літературної премії ім. Володимира Свідзінського (2011), Всеукраїнської літературної премії імені Зореслава (2013), Всеукраїнської літературної премії імені Володимира Сосюри (2013), літературної премії ім. Леоніда Вишеславського (2013); Міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця (2014), «Городянин року» в номінації «Мистецтво» (Миколаїв, 1999), «Людина року Миколаївщини» (2008, 2016), удостоєний почесної грамоти Верховної Ради України (2010). У 1999р. отримав Державну премію України імені Тараса Шевченка за книгу поезій та симфоній «Пектораль». Заслужений діяч мистецтв України (2016). Лауреат міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» (2020, посмертно).

Помер Дмитро Кремінь 25 травня 2019 року.



 
 
Українське традиційне весілля – це не просто святкова церемонія, а цілий світ обрядів, символів і давніх звичаїв. Воно знаменувало не лише створення нової сім’ї, а й важливий перехід молодих до статусу дорослих членів громади. Весілля завжди було особливою подією – пишною, яскравою та сповненою символічних дій. А підготовка до нього розпочиналася задовго до самого свята. Сватання, заручини, випікання короваю, плетіння вінків, благословення батьків – кожен етап мав своє особливе значення.
Про ці та багато інших цікавих сторінок української весільної обрядовості дізналися відвідувачі Центрального відділення територіального центру соціального обслуговування м. Миколаєва під час артгодини «Українська шлюбна обрядовість: історичний екскурс». Учасники заходу, що відбувся 3 вересня у межах соціального проєкту «Візит розради», говорили про особливості весільних обрядів різних регіонів України, адже кожен край має свої неповторні традиції, пісні, символи та звичаї. Саме в них збереглися уявлення наших предків про любов, родину, добробут і щасливе подружнє життя.
Щоб зустріч була не лише пізнавальною, а й веселою та творчою, фахівці Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека підготували для учасниць тематичну вікторину та майстер-клас з виготовлення весільних воскових квіточок. Тож давні українські традиції ожили не лише в розповідях, а й у спільній творчості, гарному настрої та щирому спілкуванні. Адже народна культура – це наша пам’ять, яка продовжує жити доти, доки ми її пам’ятаємо, пізнаємо й передаємо далі.
 

 
 
Друзі, пропонуємо вам познайомитися з виданням Володимира Моренця «Про людське в людині» (Харків–Київ : Видавець Олександр Савчук, 2024), яке ми отримали у подарунок від PEN Ukraine.
Ця книга є збіркою записів лекцій професора, які він читав для слухачів Києво-Могилянської бізнес-школи. Вона містить авторські роздуми, спостереження на актуальні етичні та естетичні теми моралі, совісті, часу, мови, проблематики добра і зла, свободи, відповідальності тощо.
На своїх лекціях професор часто читав поезію українських письменників, блискуче тлумачив її, вдаючись до методу «close reading», що передбачає повільне, уважне й вдумливе читання. Олександр Саврук, директор Києво-Могилянської бізнес-школи, у передмові до книги зазначив: «А скільки людей для себе відкрило українську поезію з Моренцем!.. Цінність людини, цінність мислячої людини, що постійно піднімає планку і собі і іншім, що розкриває сутнісну основу освіти..».
Розповідаючи слухачам про літературу, професор постійно згадував й про мову, про її вплив на самовизначення людини. Розділ «Читанка» вміщує поезії відомих українських поетів – Павла Тичини, Василя Голобородька, Миколи Бажана, Сергія Жадана та ін., яких Моренець часто цитував на своїх лекціях.
Пропонована збірка є результатом спільного проєкту Асоціації випускників Києво-Могилянської Академії та Києво-Могилянської бізнес-школи, що став можливим завдяки меценатам – випускникам.
 
 

 

Поціновувачі загадок і таємниць, маємо для вас новинку!

Подкаст «Інклюзивна бібліотека SoundedBook» на ютуб-каналі «Миколаївська ОУНБ» поповнився новими випусками в межах модуля «Магічні світи сучасності».
Цього разу запрошуємо у світ магічного детективу Світлани Тараторіної – туди, де кожна таємниця має свою історію, за звичайними подіями можуть ховатися надприродні сили, а розслідування веде не лише слідами злочинців, а й крізь лабіринти міфів і легенд. У нових випусках звучать уривки з романів «Лазарус», «Лазарус Змій», «Дім солі», а також з оповідань «А чи був хлопчик», «Заради Афродіти та всіх її облич» і «Гілка глоду».
Слухайте та поринайте у захопливі історії, де детективна інтрига зустрічається з магією, а кожна загадка може відкрити шлях до нового, незвіданого світу: